Настроение сейчас - ...?

не плач, не плач, ну хочеш, я назву це любов'ю, а хочеш - ніжністю? як би не зірватися мені раптово в прірву Неба, нашого смішного неба.
я б змогла, напевне, вже не зігрівати цю зиму надіями, адже весна ще більше болю принесе, але тільки щоб не бачити твоїх ридань, тільки б не задихнутись від бессилля, господи, скажи хоч слово, прокляни мене, пошли під три чорти і навіть далі; хочеш, я назву це пошепки життям, я буду любити - хочеш? так як ніколи не уміла.
ти б могла побачити тепер казкові чудеса, якби відкинула пелену сліз солену. я плакати не вмію - але чим не сльози ці мої слова?
стривай, не плач, а хочеш, розповім? - там, де я була, п'ють музику, як воду, тонуть в тишині, спілкуються мовчанням, а ти так плачеш, ти нічого вже не бачиш.
тепле слово - крапля насолоди, а ти ридаєш, - мовчки, як суха земля таємними джерелами струмує. бачиш? - якою я ніжністю проклята; непотрібний марнотратний дар, щоб співчувати, і мучитись від сліз таких, як ти. подивись на сніг - він сяє, наче запалили світ, і тепер ночами світло, і тобі вже більш не страшно засинати... мила моя. я би швидше захлинулась цим стражденним кашлем з кров'ю, ніж дізналась, що тебе вже більш нема.
я тебе не зву - торкну рукою, і рука ясніє - вічно ти. ми разом, і світло самоти нам горить над чистою водою. я живу, бо ти живеш, і жити - в холод - тепло, коли разом, тримаючись за руки в небі. не плач, скажи хоч щось, - як би мені раптово не померти, буду поглядом кричати, говорити; я живу, допоки ти живеш.

небо, небо...
наше дивне Небо.