я живу, (існую??) намагаюся не думати про нього, та як?? якщо думками я не керую, я не можу примусити себе не повертатися думками назад, у минуле, неможу переконати себе що все що було вже пройшло і це все просто міф, неправда, спогади, сни, мрії..... те що я не з ним не значить що я його не кохаю... значить що він розлюбив мене... чи що я йому вже не потрібна, я знаю, це повністю моя вина, але від цього нестае легше....