Настроение сейчас - "Мама, мне стыдно дышать этот воздух." (с)
Мені важко бути людиною... Я б краще була б якоюсь рослиною, певно яблуком, бо щось дуже мене останнім часом до них тягне. Я б жила в теплиці і ніжилась на сонечку, милувалась би світом та кохала його, харчувалась би поживинкою із води та променів нарівні з іншими яблуками, щоб ніхто нікому не заздрив і не заглядав іншим до рота. І ніхто б ні з ким не сварився, бо чого б ото їм сваритись - яблукам? І не було б оцих дурних людських ситуацій в яких тобі дуже незручно і хочеться тут просто не бути, бути де інде, бути чимось нейтральним, бути просто рослинкою, наприклад яблуком...
Щось упирається одне в одне, так? Вибач, просто накипіло... Мені не варто бути людиною, я надто тендітна, мій світ занадто гарний для цієї боротьби. Мені не потрібна перемога, мені важлива саме участь, сам процес. Я хочу прожити це життя, а не вибороти собі верхівку. Я - теплиця, в мені всі ростуть і насолоджуються, допомагають одне одному, радіють один за одного, а всі шкідники витравлюються к єбєням!