• Авторизация


Это я развесила по всему универу! Весенняя хандра-штука опасная,как наркота. 15-03-2008 20:23 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Настроение сейчас - Отпад

Додай до вершкової кави трохи музики Єдіт Піаф, ранкових балачок по телефону й коханих дотиків - буде класний початок вікенду! Хочеться їхати світ-заочі із першим-ліпшим у шаленому гулі мотоциклу й вітру. Бродимо по рутині,у ділових костюмах,до нудоти,до наркотичного болю у тілі й запаморочення, по брудних вулицях… Нащо й відколи так? Хто знає? Минуле давно вийшло з моди.А хочеться вдягти срібляний плащ,грецькі сандалії й тіару,взяти у руку кошик із власноруч викоханими на дачі тюльпанам й випеченими пиріжками, й піти по вулиці,танцюючі ірландський танок й співаючи древні саги,пригощаючи всіх пиріжками й квітами! "Так!"- казати на будь-яке прохання.Щоб у кожному будинку,на кожному поверсі жили друзі із своїми сім'ями!Хочу носити довге волосся,лляний балахон й не думати про моду.Нехай піде в небуття ворожий татарин Глянець.Забагато селищ він розбурхав.Снують згвалтовані ним жіночки.Щастя шукають.Щастя продають.Щастя не знаходять на полицях супермаркетів,бутіків й у царині салонів.
Все так просто.Зійде повний місяць."Ауу"- защелестить по жилах кров.У думці промайне"А яка то істина? Такаж дика,як первістна людина.Така ж складна,як шлях гірського ішака у горах Кавказу.
Із любові початок й кінець.Любов чекає тебе після смерті.Чорні й білі,дурні й розумні,бідні й заможні – всі дихають Нею.Підніми вгору очі- нехай сонечко пропише свої знаки на чолі.Зігни стан до землі,як та тополя – у праці щастя знайдеш.Відкрий свою оселю для кожного.Роби,що хочеш.Лети вільним птахом.Будь неповторним.Революція!О п'ятій ранку встань,біжи світанковий крос,твори вірші, удень набувай друзів,знайомся з рідним містом ввчері!Вночі люби!Стрибай через вогнище,кохайся під дощем,май декілька коханців!Заведи коня,будь аристократом!Колекціонуй історії,почуті від перехожих!Влаштовуй бали й ігри!Всиновлюй дітей!Подорожуй у снах!Дружи з янголами!Вір у казку!Створи літній табір для дорослих! Дивись,не пропусти!Пий життя,як хороше вино!
Прослушать запись Скачать файл
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
Подружка парашутіста
Я бачу її – легкий флірт із вранішньою гліняною чашечкою капучіно на дні, якої відбликовує флорентійське небо ; на його верхівці там, тільки там , у відображенні на поверхні кавового озерця тануть верхівки флорентійських флюгерів й шпилів , сходи , завиті , як розчерк пера.
А потім - зустріч із Генієм. Чи із собою? Адже , деякі припускають, що Леонардо промалював у її обрисах свою душу.
Філігранно проступає крізь товсті бугори фарби розмите , як туманна димка у осінню негоду обличчя. Ніколи не вгадаєш : чи просяє , як спалах метеориту її звабливо - жорстока посмішка середньовічної аскетки, чи просяють очі жінки-спокусниці , які тягнуть тебе у своє бачення – і ти повільно входиш за межі пейзажу картини і вже не можеш визначити , де саме локалізувався твій погляд.
Секрет її не розгадати імідж-мейкерам секс-символів 21 сторіччя. У ній не знайдеш невпокореності Свободи , блискавично емансипованої бунтівним французьким Законом з картин Делакруа ; невинності Леди Густава Моро , невинності , що раптово зустріла порок ; первозданної жіночності Венери Ботіччелі й владного сексуального магнетизму Великої Одаліски Єнгра . Я знаю -вона не використала ані зброї жіночої зваби , ані своє впливове положення , ані шантаж , щоб змусити Леонардо поділитисяз нею своїм безсмертям. Її руки, одяг , ноги , яких не намалював Леонардо , не розкажуть про її минуле , злети й падіння , перше кохання , захоплення , соціальне походження й невиконані мрії. Кожний її обрис, кожний , підкреслено невизначений , як на іконах із ликом Христа. Відкрите, як у маляти, шо тільки но прозернуло у світ , чоло ; сиво-карі очі , що ховають важилі незміримої мудрості у зіницях й іронічно- скептично-самонадіяна посмішка насувають три віки один на одний : три виміри людської особистості , три курси тисячоліття , три фундаментальні видозміни еволюції всьго живого .
Мадонна Ліза – це епоха. Мадонна Ліза виринає, як напівзтлілий корабель із скарбом з-під товстого тіла морських глибин. Кольора ,напівтони , тіні – все поглинає постійне сяйво її обличчя , що фрагментарно виглядає із-за непорушної завіси масляного часу.
Дивовижна сила у впокоєності її очей й округлених скулах , під вагою яких усе обличчя у єдиному бажанні нахиляється, ніби прислуховуючись до чогось усередині , до чогось , що перекриває шум народних повстань й культурних революцій. Хіба міг художник вгадати , що як тільки він перенесе на холст існування цієї жінки , що воно піде тріщинами , ламаючи довершеність його техніки; крізь ці тріщини проривається воно – Нове життя. Воно пружним сонечком осяює обличчя Мадонни говорячи : » Я йду ! Я без черги! «. Не має ще черги на прості блага там , звідки воно пружно пнеться у світ, у низ до нашого столу. Мона Ліза , як Сіддхартха , що на берегах Гангу усвідомив себе Буддою, розширює своє імення на два окреслення ; вона стає Мадонною , те правічне «Ма» , знане усіма владними й безвладними світу земну жінку робить святою.
[700x525]


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Это я развесила по всему универу! Весенняя хандра-штука опасная,как наркота. | Ева_Суверен - Дневник Ева_Суверен | Лента друзей Ева_Суверен / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»