Что-то подходит грандиозное. Его шаги громче и громче.., но ни черта еще не видно. Вглядываешься в неизменную линию горизонта, пыльную дорогу, жаркие следы.. Глаза болят, солнце ослепляет. Не верится в такие часы, что ночью тяжелый плед может пригодиться. Тыдыжщ. Опять гремит! гремит! Готовиться надо. Знаю - как. Одно только, пожалуйста, пейзаж бы несколько приятнее.. И чтобы не так жарко. Воздуха хочу. Прохладного. Наполните мне воон ту неделю. Спасибо.

посумуєм трохи,
щоб не так спекотно,
світло-милим сумом,
тихими піснями.
їх слова простіші
від прямої стежки,
їх душа у сердці
глибоко дзвинить.
посумуєм трохи,
дивлячись у вічи
правди білой цеглі,
течії годин.
погляд їх незмінний
ледве упіймаєш,
їх маршрут буденний -
вищий від людей.
посумуєм трохи,
щоб не так спекотно,
посумуєм трохи,
відпустивши сум.
слово більше важить,
ніж чуття хвилясте.
ми його залишим
посеред валіз.
[604x398]