+_+

Понедельник, 10 Января 2011 г. 17:47 редактировать + в цитатник
В колонках играет - meme
Настроение сейчас - sorrow

Тим не менше я продовжую нюняти та жалкувати. Насправді, дуже сумно та одиноко тут та й там залишатись. Застій. Невідповідність зовнішнього внутрішньому.
Пришвидшене серцебиття: валідол.
Самотність : відсутність.
Все ще бажання стати каменем. Заледенілим, адже важко перестати зважити на обставини та на оточення, в нім живу\мешкаю.
Шукаю. Хоч не так ефективно та наївно як минулої весни змін. Проте не відмовляюсь від пошуків.
Все як завжди. Нічого. В старому щоденнику схожий пост ще 2 роки тому був написаний.
А може вже 3 роки.
Треба побороти в собі дитячу наївність та сподівання. Життя надає уроки жорстокості аби сформувати стіну – огорожу від зовнішнього. Розбиваю її. Та вона як підсвідомість : як її викорінити? Як реформувати?
Дрова чи лом?
Психоз спрямований на вдосконалення себе. Тим не менше…
Емоції перекреслюють шлях.
Що тоді ? Одружитися з нею?
Ностальгією?
Завжди все зіпсую з-за не усвідомлення можливості. Наприклад з Сезонним.
Так скучив але нудність моя запрограмована.
Навіть інтернетним хробаком не вдається заробити спілкування та обміну. Всім все пофіг.
Сам винен.
Нікого не виную.
Заспокоюсь назовні.