Зараз, я розумію, що означає "все пізнається в порівнянні". Я переїхав жити дуже далеко від місця свого народження. Дім. Україна. Столиця. Серце. Мова. Спогади. Складнощі та легкості.

Все те тепер переоцінено і переоцінюється й наразі.

Я хочу знати з чого я складаюся та чим пояснююсь. Хочу повернути собі життєдайну силу якої давно не відчував і якою я раніше впивався і яка мене окрилювала.

Я читаю як я писав кілька років тому і мені стає страшно від наступної думки: "Ого, та я оратором міг би стати...як я думав та доводив...". Страшно, що на даний момент я відчуваю себе порожнім та непотрібним. Непотрібним для тих і того (неістоти) кому був потрібен.

9 місяців по переїзду завдають болю та проблем: в сонячнім краї вічного літа нема того, чого я шукав. Я вже 2й місяць без роботи та без придбаного житла. Це вибиває землю з-під ніг та принижує.

Це теж мене пригнічує: МІЙ ХІД ДУМОК. Мені здається, що цей стан хандри не минається довго і інколи вуалюється не моїми розвагами, але врешті залишається на своєму місці.

"Я запитав би: "Навіщо?",

Та замість відповіді тільки вітер свище..."

 

Я повинен стати конструктивним та тверезим, наполегливим та вдячним. Я таким був і не повинен здаватися.

Попередня стаття в щоденнику дає відповіді на банальні, але важливі питання для такої слабкої людини, як я. Я прочитав. Зрозумів. Спроектував. 

Але знову ж таки: "Розуміння проблеми не приносить полегшення". Це парадокс. Але це так. Моє внутрішнє стало лінивим та неповоротким. Знаю одне; роблю інше; відчуваю протилежне...

Дуже сподіваюся на тимчасовість та нетривалість проблем. Однак, я сподівався і на виліковування від фарингіту і це було роками тому.

Тому.....

З Ромою та Владом говорили про персонажів "Гри престолів". Так от, я себе асоціюю з Сансою.

Тому що бачу себе так: невпевнений, не привабливий, не поважний, не амбіційний, скупий, сумний, зануда, нерозумний, не творчий, видаючий себе за інших, брехун,  боягуз, тінь, карикатура, поранений, контужений, лінивий, не гордий, без смаку, смхотворний, худющий,проживаючий в минулому своє теперішнє.

[показать]

Є кілька залишків хорошостей, але нема бажання їх виписувати.