Дякую. Сьогодні ви знову заставили відчути мене покинутим та нікому не потрібним. Я вас всіх зібрав, пригощав вас, але коли діло до розмов - рома в стороні, нікому не потрібний. ніхто не покличе , не спитає. Дивно, в нашій кімнаті було скільки людей, але мене всі сприймають тінню. Лише інколи лунають фрази типу "рома найкраща людина, яку я знаю", "рома хороший..." і все. А поговорити, лопомогти - нема. Нікого нема. Я так стараюся...я ГАНЧІРКА, яка добровільно миє підлогу перед гостями, я завжди запрошую, стараюсь допомогти, але завжди історія одна і та ж : ВИБУХАЙ ВІД ЗАВИСТІ ТА ЗЛОСТІ, БО ТИ НЕПОТРІБ, НІКОМУ З ТОБОЮ НЕ ЦІКАВО. ТЕБЕ МОЖНА ЛИШЕ ТИМЧАСОВО ВИКОРИСТАТИ, ЯК КАЗАВ АРТУР "ВИ ЯК ОДНОРАЗОВІ СТАКАНЧИКИ, ПОКОРИСТУВАВСЯ, ВИКИНУВ... " ВСЕ СУМНО ТА ГРУЗНО, Я НЕ ВИТРИМУЮ...Я ПОЧАВ БАГАТО ЧОГО ЗАБУВАТИ, ПОГАНО НАВЧАТИСЬ, В МЕНЕ НЕМАЄ ЧАСУ, І Я ПРОСТО КРИЧУ КРИЧУ КРИЧУ, МОЯ ДУША КРИЧИТЬ, АЛЕ НІКОМУ НЕ ВАЖЛИВО... ЦЕ ТІЛЬКИ МОЇ ПРОБЛЕМИ, І Я ОДИН...
Сашко, Ілона...в мене вже нема надії, лиш безнадія...коли япотребую допомоги так довго...але ніде...
ПРОСТО РОЗМОВА, СПРАВЖНЯ
ДОВІРА... боляче з тим, кого я назвав справжнім другом... ДІЙСНО... навіщо викривати себе, коли я просто нецікавий...мене можна просто проігнорувати...
Тиша, мертва. І я. Моя свідомість просто помирає. І витягнути мене може лише той, кому я хоч трохи важливий....але таких нема...мої спроби, дії щодо людей важливих мені просто не взаємні.
Сашко цінує мене лише в мою відсутність, але кількох днів достатньо щоб я просто набрид...
І иоді лише мій розум штурмує мури МЕНЕ.
..................................................................................................................
я КАЮСЬ.