[380x250]
Ти така неприступна, що я
вмираю...
І поки я тебе обману назовсім
зникну...
Ти ламала життя, як гілля,
одна...
І нікого не кликала ти, шалена, дика, люба....
Звільняю голову свою, для тебе сію
квіти...
Бо маю лиш одну таку й не можу...
не хотіти...
На тіло твоє крізь дощі навішу покривало...
Давай...живи в моїй душі... мені ж бо завжди мало....
Не дивися на моє лице, ну...
То воно через сльози мої по тобі...
в’яне...
Але разом ми зможемо все..
тут...
А якщо вже не стане землі, то неба стане, люба.....