[525x700]
Ха! Добралася нарешті)))
На різдво думала написати і після нього так через день, сидячи в неті, все думала написати хоть шось, але видимо не судьба. ( Є така штука...Знаєш? Віриш?) Я вірю. Я про неї писала...пару років назад мені перемкнуло і я написала таке собі оповідання. Так от. Свята пройшли просто чудово! Дуже мило. сімейно....з колядками як і належно. З поїздкою до бабулі в село...з кутьою, переїданням страшним, з снігом і навіть з сніговиком!!!!Шо мене особисто радує, так як я сніговиками ніколи не переймалась....А він вийшов ну просто зашибісь! Величезний (вищий за мене). більш-менш кругленький і з беретиком))) Жалко тільки що на санках так і не покаталась, але то дурниці....все ще попереду. Я вірю!
Скоро переберусь додому. Нарешті!!!Нарешті рідне місце...Таки правду кажуть: "Всюди добре, а дома краще". В сестер звичайно весело, шумно, не заскучаєш...але постійно залишається відчуття таке дивне, ніби я тут мішаю і не можу дозволити собі поводитись сповна так, як поводилась би вдома ( я не маю на увазі розгулювання голяком по квартирі)
Недавно грала з дівчатами в карти. Їх троє. Три сестри близнючки. Вони на 3 роки від мене молодші, але так і не скажеш. Не пощастило найбільше Любі...вона була приречена на те щоб постійно програвати, у і декілька раз Вірі...Ми з Надьою ужасно зловтішались і співали "We are the champions my friends..."
Скажу вам день видався просто чудовим. Ми пішли в парк і наробили там купу фоток!!!І так і сяк...і лежачи в снігу, і сидячи,і стоячи, і на качелях, і на озері, і на драбинках, і я навіть полізла поз"їжджати з гірки. А потім купили собі кілограм морозива прийшли і нагло зхомячили його))) Всьо було правла гарно. Хоча може то мені просто так здалось, бо ніколи ми з ними так не робили. На мене шось найщло. Я б сказала шо то справжній дух Різдвяних свят, певний родинний дух. 10 чоловік які живуть разом, величезна родина...тільки самі найближчі...ну ще дідо і бабуля...12
Зараз мені здається ніби то так і було все....ніби ми так і жили всі роки разом. Все таки я досить швидко привикаю до речей.