1ронько,яка 1рон1я дол1 - люди дуже часто хочуть виглядати справедливими,правдивими,та чомусь стають лицем1рними,особливо,якщо бачать якусь для себе вигоду.
Мен1 сподобався тв1й в1рш,в1н в1дображае сьогоденну правду про те,що в1дбуваеться у парламент1.
Доброго тоб1 ласкавого,теплого дня та натхнення.

.


ПРОВОЦИРУЮЩИЙ ДУАЛИЗМ
==================
Співвідношення невизначеностей


стихотворение говорит о двойственности
то забавной а то трагической:

желаем попасть точно в цель - прищуриваем глаз
и... видим мир однобоко

а другая альтернатива:

желаем видеть в оба глаза и широко принимая мир
- служим и Богу и Мамоне

стихотворение провокация
- оно вызывает протест в душе читателя

но автор отчасти прав
действительно излишняя старательность
приводит к однобокости
(Сальери ученый педант
и одновременно отравитель гения - у Пушкина)

а смотреть широко во все глаза
как Леонардо или тот же Пушкин
вовсе конечно не путь к меркантильности

но автор шутит и дразнит
и выдергивает из нас протест...

но...
за каждой шуткой всегда истина

в чем же здесь истина?

что действительно надо как-то и познание и творчество
соединять с прожиточным минимумом



.

Ответ на комментарий elalaza # Дякую, Еллочко. Тобі також усього самого найкращого. Я думаю, з приводу Парламенту хвилюватись не треба. Там завжди будуть олігархи, які думають про власну вигоду. Головне, щоб налаштовані вони були на зв'язки з Європою, де бізнес не такий бандитський, яким він був останні роки в Україні.

Ответ на комментарий ЮРИЙ_КОСАГОВСКИЙ # ЮРИЙ_КОСАГОВСКИЙ, дякую Вам за відзив і за роз'яснення для росіськомовних читачів мого вірша. Тільки хочу додати, що Ви, загалом правильно спочатку вловивши мою думку, наприкінці відійшли від неї. Насамперед я хочу звернути Вашу і читацьку увагу на НАЗВУ вірша: "Співвідношення невизначеностей". У квантовій фізиці є таке явище, коли ОДНОЧАСНО неможливо точно визначити обидві характеристики елементарної частинки (наприклад, електрона): його швидкість і його місцезнаходження. Коли ми, наприклад, точно вимірюємо швидкість його руху, то НІКОЛИ не зможемо з такою ж точністю визначити його координату. Це - закон Природи. А закони Природи, як відомо, працюють на всіх рівнях - від квантового до соціального. І цим віршем я хочу проілюструвати фундаментальність цих законів, іхню непорушність і непідвладність волі людини. Як би я не намагалась обійти цей принцип невизначеності, в мене (і в усіх інших людей) цього ніколи не вийде: намагаючись точно влучити в ціль я НЕ МОЖУ сприймати світ гармонійно. А при спробі "відкрити обидва ока" і побачити світ "в об'ємі", я втрачаю свою СВІТОГЛЯДНУ ПОЗИЦІЮ і стаю безхребетною конформісткою. Слова "і Богу, і Мамоні", зовсім не означають нічого про "духовність і меркантильність", або, як Ви їх інтерпретували, "треба якось і пізнання, і творчість поєднувати з прожитковим мінімумом". Ні про який прожитковий мінімум тут не йдеться. Це вірш філософський, а не побутовий. І, хоча він, дійсно, написаний в трохи іронічній формі, це не вивлючає тієї серйозної думки, яку я хотіла донести до читача: намагання людини бути "ідеальною" марні. І ті люди, яких Ви наводите у приклад - Пушкін, Леонардо да Вінчі - теж дивились на світ не так вже й досконало, як Ви це собі уявляєте. Найбільша помилка людства (якщо вже говорити Вашою термінологією, що "Зло - це помилки") - намагання спростувати (або, краще сказати - ігнорувати) закони Природи, у тому числі і принцип невизначеності (не кажучи вже про закон збереження енергії!). Людина не є чимось таким, що може диктувати Універсуму свої "правила". А людство себе таким вважає. І, дивлячись на це, я стала мізантропом і одиначкою, бо не можу поділяти думки більшості людей про те, що, мовляв, нам закони фізики не указ, бо людина - не електрон, у людини є "божествена душа" (цікаво, хто беззаперечно довів, що у електрона душі немає?), і ми замінимо фізичні закони на свої "моральні заповіді" або фантазії і заживемо в цьому вигаданому щасливому світі. І головне, нікому з моїх знайомих я ще не змогла на 100% довести, що це - утопія. Ну, що ж! Як-то кажуть, прапор у руки тим, хто вважає себе не частинкою Всесвіту, а його хазяїном.
Коментар вийшов трохи злим. Але це моя думка, і я у ній відверта. Я - вчений-натураліст, а не гуманітарій. І, вважаю, що суспільство - модель Всесвіту, а не навпаки.

Ответ на комментарий Acid_Nebula # 1ронько,доброго тоб1 дня.Мен1 дуже сподобалось твое в1дверте тлумачення твого в1рша Ю.Косаговському.Так,ми жив1 1стоти и багато раз1в знаходимося на перехрест1 двох дор1г - добра 1 зла,враховуючи 1 сво1 уподобання,1 сво1 спод1вання.Та й чого гр1ха та1ти - сво1 вигоди,ми ж часточка природи 1 п1дкоряемося 11 законам,тому в нас закладено всього потроху 1 не завжди перемагае здоровий глузд.

.

СТИХОТВОРЕНИЕ СТИХОТВОРЕНИЕМ
А ФИЛОСОФИЯ ФИЛОСОФИЕЙ
========================

Acid_Nebula мои рассуждения не имею отношения
к Вам лично и к Вашему стихотворению тоже!!!

я задался Вашей темой
- и уже в ходе рассуждений
пытался извлечь содержание:

- и из старательности...
(опасные грамотные педанты - отравители - по Пушкину)
- и из игры... (творцы и гении и люди познания)
- и из иронии... (где же там прячется содержательность?)
- и из шутки... (где же там прячется содержательность?)


.

Ответ на комментарий elalaza # Дякую, Еллочко:) Ти правильно міркуєш з приводу "перехресть добра і зла". І, хоча я не визнаю цих термінів (бо зразком вважаю Природу, в якій немає поділу на "хороше" и "погане"), але такий шанований нами мудрець як Омар Хайям дуже добре висловив цю думку у своєму рубаї:
"Благородство и подлость, отвага и страх -
Все с рожденья заложено в наших телах.
Мы до смерти не станем ни лучше, ни хуже -
Мы такие, какими нас создал Аллах!"

Ответ на комментарий ЮРИЙ_КОСАГОВСКИЙ # ЮРИЙ_КОСАГОВСКИЙ, я зрозуміла. Це Ваші особисті думки з приводу ТЕМИ мого вірша, а не його інтерпретація. Це добре, що кожний бачить в моєму творі щось своє. Так і повинно бути. Але, з іншого боку, хочеться донести до читача і свої думки. Та... видно недарма мій щоденник називається "Мысль изречённая есть ложь". Тютчев це розумів краще мене. До кінця життя він не зрадив цьому своєму світоглядові. Одним з його останніх творів був чотиривірш, який я винесла в епіграф свого блога:
"Нам не дано предугадать,
Как слово наше отзовётся,-
И нам сочувствие даётся,
Как нам дается благодать..."
Що ж... Буду чекати благодаті:)