Ці вірші були написані 20 років тому і були присвячені моєму нерозділеному коханню...
Тепер я вже зовсім інша і таких рядків написати, скоріш за все, неспроможна.

***
Знов ти стоїш коло мене,
Такий близький і далекий...
Хто ти? Горобчик у жмені
Ачи у небі лелека?

Такий прозорий і темний,
Такий жорстокий і ніжний,
В житті ти - наче святенник,
А у думках - такий грішний!

Такий до болю жаданий,
Такий до сліз недосяжний...
І кинути тебе, коханий,
Й любить - однаково тяжко.


Заклинаннячко

Моя зірочко! Моє сонечко!
Світе мій у малім віконечку!
Моя осене! Моє літечко!
Моя ніжна весняна квіточко!
Не лякайся мене, горобчику,
Мій тендітний, цнотливий хлопчику.
Я тебе не скривджу, ріднесенький,
Ну повір мені, мій малесенький.
Ти - моя єдина стежиночка.
На пелюстках - роси краплиночка.
Моя рибочко! Моя пташечко!
Без долоньок твоїх незатишно,
Без твоєї душі мені холодно,
Моє сріблечко! Моє золото!
[1997]