• Авторизация
Дневник Willing_TeddyBear Лента друзей - Дневник - Полная версия


Частина 1. ....як він пішов з мого життя".... 12-02-2008 15:19 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Я дуже чітко пам*ятаю той день. Ти сказав, що я тобі не потрібна. Що все скінчилось. Я не повірила. Я не хотіла вірити. Але сказала "Прощай"....І ти пішов...а час біжав.....Дивно, але досить повільно. Пройшло 3 години. А мої очі ні на хвильку не відпочили від сліз. Я не могла повірити, що причиною твого "прощай" було те, що ти мене не достойний. І що я повинна найти як ти сказав "кращого,того хто заслуговує на тебе". Ні. Мені потрібен був ти. І вже на наступний день я телефонувала тобі як з переляку. Ти не брав слухавку. Мабуть вдавав вигляд, що тобі без мене добре. А може зовсім і не вдавав...Я відправила 43 смски. Благала взяти трубку. Так низько я ще не опускалась.Лише на 43 смску ти мені відповів.Сказав подзвониш завтра.Це була  маленька зачіпка. Зачіпка з якою я могла ще жити, тоненька ниточка надії, що можливо цей страшний сон скінчиться. А я валялась від болю, від страху, що більше не поверну тебе, не пригорну, не поцілую. Я ніколи не забуду як стояла на колінах і просила в Бога повернути тебе. А потім лежала на підлозі, та дивилась як повільно пересувається годинникова стрілка. Мені потрібно було дожити до завтра. До твого дзвінка....
Я була впевнена що ти мене кохаєш.
                                                                                         ***Далі буде** [600x411]
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (7):
__rude-jeremy 12-02-2008-17:11 удалить
что-то до ужаса знакомое.Что-то родное.Чёрт,я тебя понимаю. Раз.И всё о чём мечтала я обрушилось.. Було лише трошечки щастя для мене.І він його зруйнував.Відібрав ту крихту і кинув до океану безнадії. Сумно.
Обратиться - Ответить - К полной версии
kaPow 12-02-2008-18:27 удалить
ужас,любов зла...(
Обратиться - Ответить - К полной версии
ХАДЫКО_ОКСАНА 13-02-2008-00:01 удалить
Пригадалось своє... Боляче.
Обратиться - Ответить - К полной версии
Знаток_Игорь 13-02-2008-11:24 удалить
Дві сторони однієї медалі: Він стояв і не розумів, що трапилося. Той дивний блиск у її очах, який змушував його йти на наймовірні речі... Де він? Він зник. Залишилась посмішка. Але вже не та, яка іскрилася любов'ю та щастям. Ні, посмішка актора, який намагається дограти вже набридший йому спектакль. Як, невже те полум'я так швидко згасло? Але ж ще вчора воно палало бажанням та пристрастю... Що трапилося? Що я зробив не так? Невже я зробив їй боляче? Напевне, я завжди все робив не так, як треба, не те, що від мене очікували. Але ж чому боляче саме мені? Чому я не можу спати ночами, бачачи її образ перед очима? Чим я завинив перед нею, перед собою?..
Обратиться - Ответить - К полной версии
Willing_TeddyBear 14-02-2008-15:21 удалить
добре що це минуле, лише спогади-не бльше..Аз часом минуле забувається..хай воно залишиться тут з нами, а не в моєму серці...
Обратиться - Ответить - К полной версии


Комментарии (7): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Частина 1. ....як він пішов з мого життя".... | Willing_TeddyBear - Дневник Willing_TeddyBear | Лента друзей Willing_TeddyBear / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»