Для мене життя виглядає як складна головоломка, принципи якої я починаю розуміти.. Я не люблив ніколи складати кубік рубіка, бо його можна було розібрати і зібрати, я ти хочеш. Для чого розбиратися і довго думати, якщо можна зробити легше? В житті ж люди не люблять, коли ти граєш не по правилах, доводиться вивчати, але все це не для мене.. Бути особливим означає вдавати з себе "нормальну людину" щодня, хоч всередині ти зовсім інший. Бути особливим означає ніколи не показувати справжнього себе, змісту ж бо немає, навряд хто зрозуміє.. Могти в 10 разів більше ніж інші це супер, але доводиться вдавати, що ти такий же, бо інші бояться розумніших і не довіряють, бо ти робиш помилки.. Звісно, ти ж живеш в 10 разів швидше і помилки в тебе в 10 разів частіше трапляються і тобі не потрібно сидіти у в'язниці 18 місяців, щоб зрозуміти, що зробив ти погано..

Мати співчуття: можна ділитися своїми здібностями з іншими.. Здібностей у тебе і так в 10 разів більше ніж в "нормальних людей".. А "нормальні" тішаться тим, що вони такі є.. Нехай, чому б мені і теж не тішитися тим, який я? Те, що я не встигаю сказати, що я думаю, бо думаю я в 10 разів швидше ніж працює мій язик ще не причина думати, що я тупий, бо я нічого не говорю.. Я можу встигнути 10 речей в місцях, де "нормальні" встигають одну.

Грати роль "нормального", думати в 10 разів повільніше, бо інакше тебе не зрозуміють, бо інакше тобі нема чого робити тут, бо інакше все втрачає зміст, хоча у цьому змісту і не було

Не мати зовсім співчуття: ти автоматично стаєш вище за інших і не пускаєш нікого нижчого до себе. Це не для тебе, нема з ким навіть поговорити..

Мати повне співчуття: усі будуть мати багато плюсів за твій рахунок, а сам ти що будеш мати з цього? Оточення, яке тебе цінує, яким можливо ти керуєш, яке так чи інакше тебе не розуміє, бо не дано..

Знайти таких як ти, напевно це і буде те, що хочеш.

Постійно бути актором, вдавати з себе "нормального", це дуже гидко, це трата часу і неповага до того, ким ти є, це неповага до дарів, якими тебе наділили.

Щастя "нормальних" для тебе взагалі нудота, ти б так не зміг усе життя, це не твоє щастя, для тебе щастя те, що "нормальні" не розуміють, зневажать, чого бояться, бо осягнути не можуть і заскладно це для них і не дано.

Замкнуте коло. Переступити. Розпиляти. Розірвати. І втікати подалі від "нормальності", поближче до цілей, поближче до тих, перед ким можеш не вдавати і казати все без фільтру.

КРАПКА.