• Авторизация


Поэзия 24-03-2008 00:21 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[382x420]
Настроение сейчас - хорошее

Лежу в темній кімнаті
Я щоночі один.
Я не можу заснути,
Не лікую годин.
Того часу, що сплинув,
З тої миті як сам.
Я неначе б то згинув,
В серці виникнув злам.

Я не бачу як світить
Мені сонце щодня.
Як зірки сяють в небі
Все не бачу життя,
Як хвилина та сплине,
Без зупину що йде.
А навколо всі кажуть:
«не турбуйся, мине».

От так взявшись за розум,
На одинці з собою,
Розумію всі дії,
Захворів я тобою.
Кожен день ці всі муки,
Це не справжнє життя.
Як у казці минає
Ця частина буття.

Все спокійне навколо,
Тихо гасне свіча,
Я лікую хвилини,
Ось такого життя.

"Простые истины" 2008 Aine d`Ernielie

 

 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Поэзия | Ainon_De_Erniel - И лишь здесь всегда осень… | Лента друзей Ainon_De_Erniel / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»