Настроение сейчас - романтичное

Ранок, теплий і такий бажаний після порожньої нічної темряви. Здається, що кожний промінчик не схожий на інший, і вона жадібно ловить цих вісників сонця ще сонними очима. Так тепло і боляче-приємно просто спостерігати за знайомою кімнатою у такому незнайомому кольорі. Все ту набуло своїх відтінків, ніби, поки вона спала, у гості завітала веселка і розсипала своє дороге намисто. Все: стіни, килим, шафи, іграшки, дзеркало… Повільно та трохи ліниво красуня наповнює легені солодким повітрям. А воно, виявляється, також має колір: ніжно –
помаранчовий. Прислухалась… Пташки? Ні, це лише далека сирена сповіщає, що щось у цьому надзвичайному ранку йде не так, але вона жене ці думки подалі. Ці миті не зруйнують звичні острахи і сумніви, ніщо не вторгнеться у завмерлий час. По-геройськи рішучо дівчина встаєш з ліжка та підходить до вікна. Так, все точнісінько як вона уявляла: зелені дерева, чисті вулиці і нікого, зовсім нікого навкруги. Її переповнює лише одне непоборне бажання: впустити хвилю нового сонячного повітря в кімнату, знову подивитись на м’який помаранч. Навіщо ж відмовляти собі? Декількома різкими рухами розкриває білі рами і насолоджується…
-Вітаю тебе, нове почуття! – Крикнула душа у далечінь.