й знову в "Дзигу".
там нас чекала смачна кава й багато знайомих облич...
... й навіть незнайомих, але дуже приємних ...
"Дзига" в цей день ввібрала в себе весь світ сучасного українського авангарду...
Першим презентували виставку Андрія Сагайдаковського
його роботи написані на старих килимах перетинались з образами сучасників.....
...а в цей час на балконі все цікавіше й тісніше.....
Коза і Вайда споглядають безсмертні твори митця...
...а митець щедро наливає гостям ......"Щасливе життя" (назва проекту) вдалось.
Наступна зупинка була біля театру Заньковецької. Проект "Відсутність належності" Олексія Коношенко розклав човни на місці де під землею протікає річка, яку туди загнали в ході перебудови міста.
Львів завжди дивує. В кожній щілині є щось цікавого...
повернулись знов в "Дзигу" на презентацію "Героя" Артема Волокітіна
дуже якісно й талановито
малювати геніталії - мода повертається....
...цей пес не просто так виглянув у вікно, він виглянув побачити презентацію Анатолія Бєлова й натовп, що оточив автора тісним колом...
да, тут всі зірки....
реакція на знову ж таки майстерські намальованих й виклеєних містом "чуваків з оголеними піськами", в народу була різна. Оператори знімали "саме ті" штуки ))))
домохозяйки соромязливо вихоплювали цікаве не повертаючи голови боковим зором й мліли ....
..а місцеві антинудистські радікалісти, одній роботі відірвали саму цікаву її частину...
й знов повертаємось в "Дзигу"...
а тут вже на повну розгорнулась презентація журналу "Кінець кінцем"....слово "кінець" тут вже в іншому сенсі ніж вище...)))). Верніше в багатьох сенсах...може й десь в "цьому", але в середені були тільки жіночі ... ))))
Ярослав Присяжнюк з Ілоною Сільваші продовжили дослідження заміни середовища ілюзією.
так приблизно виглядала інсталяція "подвоєння реальності".
Ервін Редл. США. Мінімалізм, але дуже коштовний.....
а тут й сам автор пояснює, що означає його творіння...
Олексій Хорошко й Сергій Петлюк мультимедійні монументалісти. Вразили. Вони завжди вражають. Такі невтомні й талановиті. Мури монастиря бернардинів спалахнули чіткими трансформуючимися формами.
У поїзда вскочив на ходу. Не хотілось їхати, бо попереду ще 6 днів мистецтва .
Та скоро повернусь на презентацію проекту "Трансгресія" де прийняв участь. До речі переглядаючи "Кінець кінцем" вже в поїзді, помітив афішу цього проекту. На ній зображено фрагмент мого енвайронменту " Артерія памяті" )))))). Значить, до скорого, Львів !!! )))