[313x313]
..з тобою пограємося, а?
ти скажеш, що кохаєш мене, а я заплющу очі від щастя і тихо-тихо прошепочу, що я тебе також.
у нас все буде добре, авжеж.
ми будемо гуляти, тримаючись за руки, зазирати одне одному в очі, бачучи там іскорки щастя, ловити віями сніжинки та замріяно дивитися у небо.
а коли комусь із нас буде погано, інший відкине будь-які другорядні справи і прийде, приїде, прилетить, аби тільки бути поряд у той час, коли підтримка так необхідна.
так, ми будемо сваритись (які ж відносини без сварок?), проте миритися після цього буде так приємно...
і хай у тебе в телефонній книзі не буде мого номеру - ти просто будеш знати його напам*ять.
а я буду впізнавати лише за кроками на сходах.
ми будемо вгадувати думки одне одного.
і хоча я нколи не познайомлю тебе зі своєю мамою, ти завжди будеш для мене найкращим.
бо будеш доповнювати мене, а я буду доповнювати тебе.
і нехай ти будеш жити не в сусідньому будинку, місті чи навіть країні, проте я буду впевнена, що ти існуєш.
якщо навіть і в моїй уяві.

а одного разу я посміхнусь, погляну у твої добрі очі і скажу:
"яка гарна гра... та я вже виросла. дякую тобі за все і... я все ще тебе кохаю"