Настроение сейчас - холодне і мокре

Багато зайвого.

Одяг, їжа, ще всілякі супутники людської діяльності що в результаті свого скінченного існування перетворюються в сміття.
Все що сміття - то зайве.

Зайвий бруд, що осідає на стінках наших легенів як неприємні спогади про більш-меньш приємне минуле.

Спогади - лише ілюзія.
Минуле - те, чого немає. Отже, минуле - те, що не смітить, просто залишає осад, який творить особистість.

Що не залишає осаду?

І якщо ж повернутись до сміття, то кожен з нас ним колись стане. То чи ми є ходячим сміттям? Чи може несемо якусь користь?
Чи не паразитуючий грибок ми на шкірі Світу?

Чим більше бруду ми після себе залишаємо - тим більше це приписує нас до списку сміття. Тобто непотребу.
Якщо ж робити корись? Щось зміниться? Чи зміниться становище Світу чи то Землі, якщо ми перестанемо бути сміттям чи грибком? чому б не стати корисними бактеріями як в рекламі імуналу? чому б не бути всілякими святими лактозами?
адже це можливо...