Настроение сейчас - туманне

Дзвінка тиша. Жодної людини. Жодної машини на дорозі. Вогка та нетямуща борщагівка. Виття вуличної шавки, шо за хутром не бачить власного носа. Тиша. Ані подиху вітру. Ані шуму листя. Просто собі тупа й гливка тиша наповнює простір. Над кронами дерев висить сонний туман. Кульбабки сплять. Прохолодний запітнілий хворобливий ранок. Я несу в руках парасольку кольору моїх кедів. Моросить.
Дороги додому наразі немає.
Дороги кудись немає також.
Повна загубленість на знайомій місцевості. Дев*ята ранку а я не знаю куди йти.
Немає куди.

911

де ти?

Нечуттєвий простір губкою вбирає мої думки.
Мене нічого не тривожить. Мене нічого не цікавить.
Повз пливуть картинки.
Рухомі слайди що не мають сенсу. Доповнення. Обставини.
Безособове речення.
Я себе не відчуваю. Особливо тут.

Я невизначена і не така...
Не маю жодного уявлення що всім від мене треба.
Хочу цукерку.

Хочу щоб така погода була поряд ще хочаб трішки. Щоб було тихо і нудно. Щоб було свіжо і вогко. І роса на траві.
Моя прохолодна дзвінка тиша. Я тебе люблю.

[600x400]