Настроение сейчас - red

на столі два конверти. чекають доки їх використають. як і всі ми.

моє хобі з недавніх пір - вирізання з рекламних газет фрагменти рибок чи шось таке , додавання туди частин рекламних флаєрів і всілякої макулатури, в результаті чого ми маємо веселе зображення шо тішить очі) чи не для того існує така макулатура?

а ще думала про людей.

думала чому в нас в ліфті до сих пір темно. думала чому до цього нікому немає діла.
може в тому шо в темряві люд стає розкутішим і навіть матюкається по-іншому, коли кніпочка не хоче загоратися...потім ви тиснете на неї сильніше нервово б*єте її великим пальцем правої (чи лівої руки) і промовивши мантру *ЙООо....сип на кобилі!* (особливо тягнучи літеру О) кніпка спалахне і ліфт ліниво рушить.

люблю людей. коли вони як години - не проходять повз в повному ігнорі.
люблю людей, коли їх мало, але достатньо щоб почуватись комфортно.
люди - то чудово, коли вони є самі собою.

людина , то чудово, особливо коли є бажання пустити її в територію інто *витягнутої руки* за якою всі інші залишаються аутсайд.

людина, то чудово, коли вона мовчить. Інколи.
людина - то чудово, коли вона творить. Творить прекрасне.

людина - то чудово, коли вона є людиною в душі.

будьмо чудовими людьми - це мій висновок.