[300x250]
Настроение сейчас - ..с тобой

Олівка, живу твоєю підтримкою. Що б я робила без тебе? Мабуть зневірилась у мріях. Зненавиділа людей. Не знала б краси і ніжності...твоєї ніжності і краси.

Трохи сумно. люблю слово мрійло і повністю купаюсь в ньому.
Трохи боляче за друзів. Їм боляче. Це як струм,що передається, коли тримаєшся за руки, але останньому болить найбільше(правда ж*? чи то я така тупа шось наплутала?)

Трохи соромно перед батьками за мої руки.
Трохи димно в квартирі. Трохи зимно на вулиці. Трохи страшно у темряві. Самій.
Трохи дивно в душі і від того трохи тоскно, так трохи що краще б про це не думати, бо нав*язливі ідеї та химерні плямисті думки просто гризуть розум...

Завтра нарешті приїде Ксеня. головна подія тижня.Мого тижня. Тижня її батьків. Тижня її одногрупників.
Але деяким від цього не холодно, ні жарко. Так шо пробате, це просто мій жж і мій пост. Нічого нав*язливого. це просто я.

Завтра канікули залишаться в минулому. Вони будуть там, де залишився Львів. Мій Львів. Мрії. Думки. Сни. Сніг...Події. Ми самі залишаємось в минулому але й бачимо себе в майбутньому...
Чи не самообман? самонавіювання..нє?
власне мені майже пофіг.
тікаю.
від усього і всіх. замикаюсь в собі і живу у власному світі.
наберіть 911. якщо чуєте гудки - ви не в Україні.
якщо читаєте мій пост і чуєте гудки - ви не в Україні, їдьте додому. вдома завше краще.
якщо ви читаєте цей пост, і чуєте гудки але нікуди не дзвоните - у вас глюки. вітаю. я ваш друг. мрійло.
ласкаво прошу в мій світ)