Настроение сейчас - ггг....я тихо їду з глузду. не зважайте, шо я така спокійна...то маска)

Отож...ну розкажу, що за цей час було багато істерик, недосипання та зіпсованих нервів. Просто так. Не зна чому так виходить... мабуть тому що я трішки дебілко...
А ше багато чого дуже гнітить, бо не завжди виходить так, як хочеться, і здається - чим далі, тим гірше.
Але за вікном майже весна) ось вона,зовсім поруч...за льодяним склом, як і все інше в моєму світі...

Вирішила написати саме сьогодні.
Я одна. 24 години. до завтра
Тиждень тому хтіла провести цей день з тими, хто мені приємний, не вийшло...хтіла провести з тими, хто блжче за всіх мені...не вийшло...хтіла зробити все по-іншому. Хтіла щось змінити. Не зна чи вийшло останнє, але день ше триває.

Не планувала сидіти в мене вдома зі Швайкою, але так вийшло. Несподівано.
Пішла її проводжати і несподівано зустріла друга...Несподівано. Раптово..приємно)
...*Мала*...приємно це чути...проємно вдихати його запах, приємно торкатись щічки, приємно так давно не було. Скучила...
Тепло) Тепле повітря. Чомусь сумно. Ксеня кудись пропала. На дзвінки не відповідає. Вже годину як вона повинна була прийти...немає.
Сумно. Я дико хвилююсь за неї.
І не тільки за неї...

Найдивніший день.
Юліана з 10 класу....ммм....вона мені посміхається щоразу, як ловить мій погляд) Сьогодні вперше до мене підійшла. Вперше з тієї миті,як ми познайомились...Приємно....Вона мені подобається)
А ше мені багато хто подобається. Люблю людей..люблю друзів. Люблю нові приємні знайомства. І не люблю через все це сумувати...
Одна. Зовсім. (звірі не враховуються)
Не хочу завтра на пари. хо до ліцею. Карантин у всіх закінчився. наша група хворіє. Справедливо? думаю - ні....

Я дивна.
Люблю бути на самоті. Один на один з думками. Люблю читати книжки в трамваї вранці. Люблю посміхатись. Люблю...просто люблю.
Кінця світу не буде. Принаймні ми його не побачимо.
ось так.