Ті крихти тепенія, які ми тримаємо в собі, рано чи пізно пригнічуються небажанням чекати, і тоді в твоїх бажання з'являється брехня, від якої неможливо позбавитися. "Навіщо ж брехати самому собі" - запитаєш ти у мене. А я тобі відповім: "Так простіше. Тобі сподобатися. Спробуй!" І ти спробуєш. І тобі сподобається. І однією людиною, що помиляється, стане більше..
Що? Не брехати собі? Не учити нікого брехні? Ви не до тієї обернули)  Я не ангел, я відьма. І не збираюся себе перевиховувати.