Я щаслива!.. Я щаслива, я справді щаслива без усяких "але" і вагань,
це посмішка, посмішка довжиною в добу, яка по інерції котиться далі.
Це люди, люди, які зовсім на набридають навколо, це блукання
на одинці із собою по здавалось-зовсім-незнайомому-місту-а-потім-такому-рідному,
це вітер, що загойдує і заплітає волосся, це несподівано знайдена книжкова крамниця
і ще кілька кроків до мети, це солодка втома, це бажання залишитись назавжди,
це життя.

Це мрії в потязі.
26.10.08, сімнадцята година

Хапай мої руки і кидай у листя,
Волосся зав'язуй вустами повік.
Шукай мої очі із чорним намистом,
І серце куштуй крізь палаючий крик.
Чекай на жовтневий дарунок у місці,
Де зшиті думками вогнів ліхтарі.
Назви мене ціллю в недільному місті,
Шматочком тепла у холодній порі.
лічи мою тишу і вбий ненароком
Словами мережаних кроків зі сну.
Тримай моє тіло, мов пташку високу,
Залишся нитками крізь шкіру тісну.

Це атмосфера натхнення у кожній краплині,
ніби почуття змішані в якомусь дикому коктейлі і вирують над містом у ліхтарних квітах.
Це веселка, та сама веселка у вирах води,
це розмаїття радощів, дотиків, слів в очах перехожих.
Це життя.
І раптом здалось, що все навколо - це танець.

А ще я ніде не бачила стільки кохання і квітів водночас.
І трохи сумно, коли не хочеться спати в дорозі і навіть немає кому
надіслати повідомлення з купою своїх думок.