Згадала, що маю дуже цікаву річ, про яку варто розказати. За 20 км від мого містечка є місто, де проживає старенька бабуся. Ми звикли звати її пані Лесєю. У сорокових роках вона потрапила до концтабору, а коли весь цей жах закінчився, їй не дозволили повернутися в Україну, і таким чином вона потрапила до Естонії. Коли пані Леся дізналась, що я захоплююсь вишиванням, вона подарувала мені вишитий шматочок тканини. Ця вишивка була зроблена в концтаборі. Чесно кажучи, я собі не уявляю як можна зробити таку дрібну вишивку, ще й у тих умовах. Звичайно, ниток в них з дівчатами не було і вони висмикували їх з свого одягу...

[700x525]