Та ж сама історія. Знаю, жорстоко, але від душі. Задовбали ті манекени на вулицях. Вони вбивають в мені залишки естетики.


Мозку плавлений сирок.

Присвячується всім ман*якам зовнішності, збоченцям фешіон-індустрії і жертвам атрофації мозку, вбийтеся об стіну, любі друзі.

Відразу хочу звернути вашу увагу, що я ніяк не маю за намір осуджувати моду як явище. Мода – це в першу чергу, вид мистецтва, який теж має право на існування. Хочу напроти поговорити про те, як інформація, подана людьми творчими, сприймається середньостатистичними світу цього.

Як ви вже певно зрозуміли, річ піде о бічах сучасної спільноти (йой, перепрошую за помилку, бичах. Хоча.. в першому теж був свій сенс), іншими словами о супермодних тьолках.
Вони всюди і їх багато. І цей відхил вже починає вважатись нормою.

Наші діти грають з барбі, братз і іншою трансвестито-термінаторно подібною пластмасовою тарою, що вбиває своїм зовнішнім виглядом їх уразливу нервову систему. Діти виростають і сприймають ту лялькову бабу як прототип жінки. У випадках хлопців, накладаємо ще вплив від комп*ютерних ігор, аніме, порноактрис і отримуємо чудовий надувний гумовий матрац з викривленими анатомічними параметрами. Реальні дівчата під цю фігню ніколи не підпадуть, тож нещасним обділеним природою терміново потрібне хірургічне втручання..

Приходить наша бідолашна дівчинка до пластичного хірурга, що сидить у позі гуру, своїм хитрим задом, у шкіряному кріслі за декілька тисяч баксів. Сидить він, слухає кожен день тих бідняжок: в одної губи треба надути, в другої - цицьки, в третьої - попу. І ні, щоб йому займатись хворими людьми, що може гинуть без його лікарських рук, цей м*ясник бере у руці скальпеля і ріже молоду плоть, яка б може без його втручання прожила собі щасливо ще років 50. Ан нєт, операція, а потім –вічна пам*ять ходячому силікону.

Є звісно ж і такі власники плавлених сирков в області мозку, хто під ніж не йде. Може боїться, а може і грошей не стає. Вони мають свої власні методи доробити те, що недоробила природа. Найперше і найнайважливіще це макіяж. Тональнік, на 2-3 відтінка темніший за природній колір шкіри, що накладається рівно до лінії вилиць. Безрозмірного об*єму вії, швидше за все – штучні, надійно приклеєні «моментом». Вискублені брові, і знову зверху намальовані. Якщо в модної тьолкі малого достатку ще й губи тонкі, можна потикати їх голкою, щоб напухли.
Другий крок - це манікюр. Обов*язково нарощені гелєві когті а-ля Фредді Крюгер, зі стразіками. Скажу відверто, якщо в смерті під балахоном є руки, вони саме такі.
Тепер – зажарена на сонці/солярії/авто загарі/зварювальному апараті шкіра, максимально високі ходулі, «пірсінг в пуповину», брендові шмотки з Троєщини і «Я король світу». Дівчинко моя, тобі зручно? Ти хоч дихати під цим саркофагом можеш?

Мода це світ, який існує тільки для тих, хто живе під прицілом фото- і телекамер. Це театр художників, моделей і кутюр*є. Справжня мода дорога і досконала. В звичайної людини немає ні грошей, ні часу, щоб відтворити її. Всі спроби «смертних» схожі на викидні. Таки собі дешеві штучні кучки силікону. Досить вже знущатись над мистецтвом краси. Краса це не 83 поради від тупих жіночих журналів, краса – це внутрішнє світло, що сяє ззовні.

Мораль байки: дівчатка, відрощуйте собі дієздатний мозок.


наочні приклади