в дєйствіях сістри каталіни ми можем усмотрєть мудрость.
какую, спросітє ви.
а вот
сістра каталіна нє тратіт свої сіли і енеґію на єблю, нє тратіт своі душевниє рєсурси на пустоє бидло, нє пропускаєт пайкі знаній, так щєдро видаваємих єй в палатах альма матер.
она набіраєцца сіли і мудрості для тоґо, штоби чєрєз нєсколько лєт завладєть умамі міліонов, породіть ідєолоґію, вз*єбать високопарниє нєбєса ідолов.
но та же сістра каталіна, коль прєдставіцца єй удобний случай, іспользуєт врємя і на прєлюботєятєльство, она поступаєт мудро, ета сістра каталіна.