да от тікі дєло в том, шо глянувши вокруг стає мені смертєльно нудно, бо
во-пєрвих, я можу переломати в собі романтіко-лавар на ранніх стадіях (ахахаха, а ви ж, йобані підпьоздиши, до такого навіть і не додумались)
а, по-друге, мені й не дуже треба це робить, бо всюди кал.
і вот шо я подумала, вот до какой мислі високопарной я прішла
галіма тьолка з медмедиком, сумкой і кульком,з коелійо під пазухой і в юпці з базару висить зара на хаті у якогось гопа, він її по всякому їбе, вона кінчає, ляже сьогодні спать о 5 чи о 6, завтра не піде в універ, до вечора буде висіть у свого гопа, він буде її їбать поки не здохне, а я тут сиджу і пою оду своєй геніяльності.
от. дєло пріпрєскорбнєйшоє виходіт.