Ти – людина ізоляції. Живеш у світі відгородженому від світу реального стіною навмисних помилок. Зручних таких помилок, в яких хочеться вірити, які хочеться розвивати знову й знову. В цьому світі ніколи не було проблем, вони були просто неможливі. Як же це смішно…ти нічого не бачив, ти нічого не розумієш. Ми ніби розмовляємо різними мовами. Ти граєш за сценарієм - я намагаюся імпровізувати; ти пливеш за течією – а я – проти; може це безглуздо і не має сенсу, але принаймні я намагаюся знайти себе. Я роблю багато помилок, я терплю невдачі і розчарування, часом мені буває дуже боляче, але я вчуся, я роблю висновки, я дещо починаю розуміти…а що розумієш ти? Ти ніколи нікого не кохав,тобі ніколи не було по-справжньому добре і по-справжньому боляче. Твоє життя – це справжній Муракамівській «Кінець Світу». Я тобі співчуваю. Іноді я вірю, що мені під силу змінити тебе. Але чи зможу я? Господи, чи зможу?! Як би я знала…іноді мені здається, що я просто марную свій час на тебе. І що доля не просто так звела мене з людиною, такою близькою у минулому. І що тепер робити? Куди іти? Як би я знала…як би я знала…
Ты – человек изоляции. Живешь в мире, отгороженном от мира реального стеной заблуждений. Удобных таких заблуждений, в которые хочется верить, которые хочется развивать снова и снова. В этом мире никогда не было проблем, они были просто невозможны. Как же это смешно. Ты ничего не видел, ты ничего не понимаешь. Мы будто разговариваем на разных языках. Ты играешь по сценарию - я пытаюсь импровизировать; ты плывешь по течению – а я – против; может это бессмысленно и глупо, но, по крайней мере, я пытаюсь найти себя. Я делаю много ошибок, я терплю неудачи и разочарования, временами мне бывает очень больно, но я учусь, я делаю выводы, я кое-что начинаю понимать. А что понимаешь ты? Ты никогда никого не любил, тебе никогда не было по-настоящему хорошо и по-настоящему больно. Твоя жизнь – это настоящий Муракамивский «Конец Света». Я тебе сочувствую. Иногда я верю, что мне под силу изменить тебя. Но смогу ли я? Господи, смогу ли?! Если б я знала. Иногда мне кажется, что я просто попусту трачу свое время на тебя. И что судьба не просто так свела меня с таким близким в прошлом человеком. И что теперь делать? Куда идти? Если б я знала...Если б я знала…