Знов таки в moodyflooder я знайшла чудову цитату з повісті Сергія Жадана "Власник найкращого клубу для геїв", яка, власне, й побудила мене познайомитися з цим автором ближче; не можу не привести її тут, а попередній пост, на жаль, був вже надто загромаджений.

- Слухай, Буся, - сказав йому Санич подумавши, - я ось що хотів тебе запитати. Ось ви з Доктором геї, так?
- Ну... - невпевнено почав Буся.
- Ну, окей - геї, - не дав йому закінчити Санич. - І ось ви живете разом, так? Ну, очевидно, ви любите одне одного, якщо я правильно розумію. Але поясни мені таку річ - вам, як би сказати, фізіологічно добре разом?
- Фізіологічно? - не зрозумів Буся.
- Ну да, фізіологічно, ну коли ви разом, вам добре?
- А чому ти питаєш? - розгубився Буся.
- Нє, ти вибач звичайно, - відповів Санич, - якщо це щось інтимне, можеш не говорити.
- Та ні, чого ж, - ще більше розгубився Буся. - Ти розумієш, Саша, в чому річ, у принципі, це ж не так і важливо, ну, я маю на увазі фізіологічний бік, розумієш мене? Головне ж в іншому.
- І в чому? - запитав його Санич.
- Головне в тому, що він мені потрібен, розумієш? І я йому потрібен, мені здається. Ми проводимо разом увесь свій час, читаємо разом, ходимо в кіно, бігаємо разом уранці - ти знаєш, що ми бігаємо?
- Ні, не знаю, - сказав Санич.
- Бігаємо, - підтвердив Буся. - А фізіологічно, насправді мені це навіть не подобається, ну, ти розумієш, коли ми з ним разом. Але я йому ціого ніколи не говорив, не хотів його розстроювати.
- Чому я питаю, - сказав йому Санич. - Є у мене знайома, дуже прикольна, правда, п'є багато. І ось ми з нею одного разу переспали, уявляєш?
- Ну, - невпевнено сказав Буся.
- І ось у мене та сама ситуація - мені з нею добре було, навіть без сексу, розумієш? Навіть коли вона п'яна була, а п'яна вона була завжди. А тепер вона взяла і звалила в Туреччину, уявляєш? І я не можу зрозуміти - в чому ж тут мораль, чому я, нормальний здоровий чувак, не можу просто бути з нею, чому вона валить в Туреччину, а я навіть не можу її зупинити.
- Да, - задумливо відповів Буся.
- Ладно, - подивився на нього Санич. - Я думав, хочу у вас, геїв, все нормально. А у вас та сама хуйня.
- Ага, - погодився Буся, - та сама.
- Ну все - піду я, - сказав Санич. - Привіт Доку.
- Почекай, - зупинив його Буся. - Почекай трішки. - І вибіг на кухню. - Ось, тримай, - сказав він, повернувшись і простягуючи Саничу якийсь згорток.
- Що це? - запитав Санич.
- Пиріг.
- Пиріг?
- Так, яблучний пиріг. Це Доктор спік, спеціально для мене. Загалом, знаєш, ось ти про секс говорив. Просто є якісь такі речі, від яких я плачу. Наприклад, цей пиріг. Я ж розумію, що він його спеціально для мене готував. Як я після цього можу від нього піти? Знаєш, у мене був знайомий, який пояснював мені, в чому різниця між сексом і любов'ю.
- І в чому? - запитав Санич.
- Ну, грубо кажучи, секс - це коли ви трахаєтесь і ти після цього хочеш, щоб вона якомога скоріше пішла. А любов, відповідно, - це коли ви трахаєтесь і після траху ти хочеш, аби вона якомога надовше залишилась. На, тримай, - простягнув він Саничу згорток.
- І що, - сказав Санич подумавши, - це і є мораль?
- Та ні, ніяка це не мораль. Це просто шматок пирога. (с)

На жаль, я не змогла знайти в Інтернеті цей твір повністью на українській мові; зате знайшла на російській - він лежить тут, рекомендую усім-усім. Воно справді того варте.