Настроение сейчас - взагалі позитивне... А ще причиплюся трошки до теми мовної політики.
Історії не пам'ятаємо взагалі. Скільки намагалися у XІX столітті зробити всіх російськомовними примусово - а що ж вийшло?..
До цього ще додам: чомусь у Казахстані, де державно закріплені дві офіційні мови, казахська набрала оберти. Але чому?
Чи не в принципах, схожих до третього закону Ньютона, наші негаразди?..
Це так, роздуми... Я поважаю саму мову, але не примусові методи її запровадження. Я не можу уявити переклад первинно українських творів на будь-яку іншу мову. Хоча книжки читаю взагалі рідко: праця, музика...
Прошу пробачити мені можливі русізми: не спілкувався українською 7 років, стільки ж не писав єю.