Тількі-но осягнула новий бік свого життя.Він не добрий та й не поганий,але справжній.ми (тобто,люди)наче ляльки в чиїхось руках.Кожен крок даёться через силу.Кожна нитка-то те,на чому тримється наше життя:спогади,кохання,дружба,рідні,надія,сподівання.Та головна є посередині-найвелика та найважливіша.Це життя.Вона довга,наче електричний дріт і тонка,немов шкіра в немовля.І в будь який момент вона може обірватись.І це не залежить від того,чи сумуєш ти в школі на задній парті,чи щасливий,біжиш по узбережжю,чи лежиш у ліжку в гарячці.Просто,в один момент чиясь невидима рука може раптово розірвати цю нитку.

*Живіть миттю*