На шляху розвитку від мавп до людини тільки 25% мавпоподібних стали дійсно людьми. Людина – це жива істота, що шукає спосіб пояснити те що його оточує, знайти заміну своїм страхам. Тобто боячись вогню люди вигадують, що це демон, хижа тварина, яку приручивши можна використовувати і на цьому шляху вигадують перші комини. Ці 25% це люди,щ о лізуть в урвища, пірнають на глибину, будують дім, вигадують лук і стріли. Решта ж лишилась недолюдьми.
Коли мавпа розвивалась за допомогою праці (жахливе формулювання!) в її мозку устворилась, так би мовити, призма, через яку оцінювались всі події що впливали на неї. Це призма рефлексії.

Раніше мавпа від народження мала необхідний набір рефлексів, які на протязі життя збагачувались новими, але лишались в рамках старої бази, тобто були одним цілим з їхніми генетичними здібностіми. Але в пошуках теплого місця під сонцем (різні похолодання-потепління і облисіння-вигоранні лісів) мавпам довелось виховувати нові рефлекси, які не могли накластись на природні, тому почали утворювати щось на зразок маски. Ці рефлекси вже стали невід’ємною частиною життя, але не стали частиної єства мавпи. Ця маска і є призмою, яка ніби огорнула мавп’ячий мозок і переломлювала всі пригоди, як світло, поступово змінюючи свідомість. ВІд покоління до покоління з тим як призма збільшувалась зібльшувався її вплив і в решті-решт мозок мавпи змінився на стільки, шщо став одним цілим з призмою, перетворившись на людський мозок (звідси наша непереборна впертість щодо власного погляду на світ, бо кожен бачсть його через призму своїх рефлексів). Мавпа перетворилась на людину, а рефлекси на принципи. Але нажаль не всім мавпам вдалось еволюціонувати до людини, а лише до недолюдини з призмою в голові. Звісно розум їхній не мавп’ячий, але має більше твариних ознак ніж людський а за допомогою призми він отримуючи людських рис перетворюється на пародію.
Звісно не можна казати, що люди мають ідеальни розум, а недолюди зовсім ніякий. Ні це шикора шкала на якій кожен має своє місце, але люди (в кількості 25%) отримали свій більший розум завдяки власному розвитку і пошуку нових шляхів, решта (75%) просто повторювала дії своїх лідерів, використовувала іхні методики, тому і лишилася сукупністю недолюдей. Тобто вони тупо залізли на шию своїм розвиненим родичам.
Від природи недолюди отримали неймовірний інстинкт самозбереження, який в суспільстві (що створене 25-ю %) завдяки призмі еволюціонував у площі відносин, перетворившись на комплект з заздрості, жадоби і концентрованого егоїзму, що вийграли на фоні інших почуттів в процесі пошуку теплого місця в суспільстві. Люди ж були нагороджені суспільністю (більше ніж недолюди), що виявилась у недорозвиненому егоїзмі, та радісній самопожертві заради блага суспільства.
Кожну вигадку людей недолюди використовують для задоволення примітивних ідей (Люди починаю війни для збереження життя суспільства. Недолюди починають їх з метою збагачення).
Люди створили культуру, організували суспільство, а згодом створили цивілізацію. Але знову ж недолюди зацікавлені лише у влансному житті взяли активну участь у вивчен благ суспільного життя у цивілізації. Якщо поглянути наші цивілізації, то кожна швидко розвивалась і досягала величезних успіхів, але з часом починала загнивати і розвалюватись з середини – влада ставала дурнішою ніж її народ. Основна причина с тому, що створивши щось людина через деякий час втрачає інтерес, і знаходить інше заннять (йде будувати іншу цивілізацію) полишаючи домінантну роль у суспільстві люди йдуть у десиденти, відступники, революціонери…
Під пливом недоробленості влади недолюдей (що займають місце людей в суспільстві за допомогою вбивств в основному) та активної діяльності людей-десидентів цивілізація падає і починає створюватись нова. І знову у руля стають люди, але з часом їх змінюють недолюди і все повторюється. В цьому проявляєьтся хвильова природа розвитку.
Дуже важливо: гени людей весь час змішуються з генами недолюдей і з кожним поколінням все більше – в сім’ї генії може народитись абсолютно егоїстична істота без талантів і навіть мінімальних розумових здібностей, а в сім’ї примітивних само-за-себних міщан може народитись Марія Тереза або Гагарін.

Таким чином 25% стали людьми, тобто навчились бути богами, а решта навчилась виживати в суспільстві, створивши його закони за зручною для себе формою: дав по голові і відібрав.