Тиждень назад ніби було побачення. Прочекала його майже годину на арсенальній. Приїхав запізнившись на годину. На запитання чому запізнився сказав що читав (книжка нас і познайомила). Я була в шоці, але дуже довго готувалася до цього дня, и стерпіла таку відмовку, хоч и для мене це було занадто. Хлопець проміняв мене на книгу. Але це ще не кінець балету. Мі з ним прогулялися всього годину, потім він пішов пограти в футбол. Цікаві речі… Їхавши додому відправила йому повідомлення "запізнився на годину, значить подаруй мені наступного разу квітку". Як на мене дуже просте бажання дівчини, це ж не перстень з діамантом (які моя одна знайома називає блискучі дрібнички). Наступна наша зустріч мене шокувала ще більше. Зустрілися знову на арсенальній. Він був без квітів, пішли в парк. І вже там, щоб зекономити поліз на клумбу і зірвав айстру. І до того айстра майже відцвіла. Так що його подарунок можна було назвати і іншим словом "неоцінена допомога садівникам в осінньому прибиранні парку". Так, хотіла квітку, так на тобі.

LI 7.05.22