Читала "Поклоніння ящірці" Любко Дереша. Книжка, яка спонукає задумуватись над прочитаним, причому не тільки в ході самого читання, а й потім, по прочитанню. Мене, наприклад, вже кілька днів не полишають різного роду думки починаючи від "про те, яким є наше покоління" до "куди ми, люди, йдемо (біжимо наввипередки, усуваємо перешкоду будь-якими методами, затоптуємо в землю тих, хто неспроможний іти далі і вважаємо це все нормальним) і до чого так насправді прийдемо". Це те, про що подумалось мені, може в когось по прочитанню думки будуть інші...