Негода

Живу я в тихий, мирний час
Та серцем бурю відчуваю
І те, що не торкнулось нас
Уже в душі моїй лунає

В моїх словах, в чужих думках
Я ясно чую злу негоду
Я не читаю по зірках
Я п'ю отруйну, чорну воду

Відлуння слів із давніх пір
Знов в голові моїй лунає
І нечисть лізе з чорних дір
Вона жалю, на жаль, не має.

10.01.09