***

Я стою серед поля у зоряну ніч,
Надімною мільйони зірок...
Як між них я знайду ту єдину одну,
Що життя все мені освітить?

Їх багато та світло холодне у них
Та на здатне це серце зігріть,
Що так любить погожі та сонячні дні
І небес шовковисту блакить...

Де ж та зірка, що в цю тиху зоряну ніч
Мене в небо з собою візьме,
А на ранок, лиш сонце зійде золоте,
Не зникне і не пропаде...
15.05.06