СЬОМИЙ ДЕНЬ ЗИМИ. НА АСФАЛЬТІ СНІГУ НЕМА. В ПОВІТРІ ЯКАСЬ ФІГНЯ. І ШЕ ТА ФІГНЯ ДЕСЬ В ДУШІ... (ЯКШО ВОНО ТАКЕ В МЕНЕ Є). ТЕРМОМЕРТ ПОКАЗУЄ ШО ТО НІБИ НЕ ХОЛОДНО. АЛЕ ВІН МЕНЕ ОБМАНЮЄ... ТРЕБА ЙОГО ВИКИНУТИ. ПАЛЬТЦІ ПОСИНІЛИ ВІД ХОЛОДУ. І ВОЛОССЯ ПОЗЕЛЕНІЛО... А НІГТІ ПОЧЕРВОНІЛИ.
НА ВУЛИЦІ ЗИМА. І ГАРЯЧІ СЛЬОЗИ ЗАМЕРЗАЛИ НА ЩОКАХ. АЛЕ ТО ФІГНЯ. ВЖЕ ПОФІГ...
ПАНКАМ ПОФІГ.
ЗАХОВАЛА СВОЇ МАСИВНІ ГАДИ... ВИТЯГЛА ЧОБІТКИ НА КАБЛУЧКАХ. Я ЗГАДАЛА ШО Я ЛЕДІ...
Я ВІЛЬНА. НАРЕШТІ ВСЕ ЗДАЛА... УРЯ.... МОЖНА ТЕПЕР... СПАТИ НОЧАМИ.
ХОЧУ КОНЬЯКУ І ШОКОЛАДУ. І ШЕ НА АРІЙСЬКИЙ КОНЦЕРТ...
ХОЧУ ЛІТА... ХОЧУ В КАРПАТИ. В УЖГОРОД НА КОНЦЕРТ. ХОЧУ ІНТЕРНЕТ.
ХОЧУ ДОБАВКИ... ХОЧУ В ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НА СЕЦШН. ХОЧУ ТАТУХУ І ІНДАСТРІАЛ... ХОЧУ НАБИТИ КОМУСЬ МОРДУ. НАВІТЬ ЗНАЮ КОМУ...