В колонках играет - Ария – битва
Настроение сейчас - Шось мене ше з неділі так гребе....

Отож, поїздка до Франківська вдалася на славу!! Море вражень, море фоток, плакати, автографи.... Я думала, що так не буває... Хоча, ні, я так не думала....

Отож, концерт був суперським. Народ весь виліз під сцену, бо на своїх місцях знаходитися не могли. У Львові все проходило спокійніше, ми не такі дикі, хоча, зря. Після концерту всі бажаючі побачити музикантів, отримати афтографи і сфотатися поперлися на службовий вхід, але охоронці тихо вивели «арійців», посалили в таксі і повезли в невідомому напрямку, то ж фанати були трохи недовольними. А ше вони не співали «Битву», то я була навіть троха зла, бо дуже хотіла її почути...

Ми поперлися на вокзал. Наш поїзд пів другої, до нього ще дость багато часу було, ми сиділи в залі очікування. Христя говорила з якимось хлопом, а я читала Камю.

Оголосили наш поїзд. Ми пішли на перон. Йдемо собі, а на вокзалі «арійці»... Я троха сонна, бо то вже по першій ночі. Але усвідомила, що якщо пропущу їх, то цього собі не пробачу. Тож, підбігла до Беркута і шось говорила до нього... А коли він витріщив на мене очі з, м*яко кажучи, нерозумінням, я зрозуміла що говорю по-українськи і він мене зовсім не розуміє. Прийшлось продовжувати по-російськи. Картина була досить смішною. Отож, ми отримали автографи, правда не всіх, але то не важливо... Сфотались. Вони спішили на свій поїзд, а ми на свій, тож поговорити часу не багато було. Побажали один одному щасливої дороги. І поїхали до Львова. Довольні!

Деякі фонти )

[показать]
З ліва на право: Маргаритка, п*яний дядько Беркут, Христя.
Фотав п*яний лисий «арійськмй» хвотограф.


[показать]
Здійснилася «мечта идиота». Я дуже за неї рада. Христя аж світиться від щастя.

Моя «мечта идиота» здійснилась тільки в фотошопі. Але то фігня, ми ше поїдемо, на концерт рижого дядіньки з синім Джесоном і рожевим Фендером.