ПС: указать ресурс я был вынужден, следуя законодательству.

Я верю, что Сережа жив. Просто вот так хочется мне.
Насчет экстрасенсов - бывают настоящие, очень сильные и способные, бывают с небольшими способностями, но раздувают о себе такое - мама не горюй; бывают шарлатаны-хорошие актеры... По одним небольшим мнениям (которые в посте) и не поймешь, кто из них кто. Вполне возможно, что и нет никаких экстрасенсов, а журналисты сами всё написали, чтоб пропиариться...

Fritz_Schwarz, эх... блин а мне он нравился .. вчера кино смотрела с ним.

А я 5 лет назад какое-то время верила, что он остался жив...
Но...
Я переборщила с этой верой.
Мое письмо показывали по нтв, вроде о нем упоминалось в какой-то газете...
Черт возьми, мне тогда было всего 11-12 лет.

За эти годы ни с кем не говорила на эту тему. Стараюсь не вспоминать об этом.

Lindsay_Barrett, 5 лет назад я тоже верил...

Розділ VIII ОБСТАВИНИ ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ


Стаття 41 Виконання наказу або розпорядження

4. Особа що виконала явно злочинний наказ або розпорядження за діяння
вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження підлягає
кримінальній відповідальності на загальних підставах

5 Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного
характеру наказу чи розпорядження то за діяння вчинене з метою виконання
такого наказу чи розпорядження відповідальності підлягає тільки особа що
віддала злочинний наказ чи розпорядження

Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ


Стаття 67 Обставини які обтяжують покарання

Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ


Стаття 67 Обставини які обтяжують покарання

1 При призначенні покарання обставинами які його обтяжують визнаються
1 вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів

2 вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою частина друга або
третя статті 28

3 вчинення злочину на грунті расової національної чи релігійної
ворожнечі або розбрату

4 вчинення злочину у зв язку з виконанням потерпілим службового або
громадського обов язку

5 тяжкі наслідки завдані злочином

6 вчинення злочину щодо малолітнього особи похилого віку або особи що
перебуває в безпорадному стані

7 вчинення злочину щодо жінки яка завідомо для винного перебувала у
стані вагітності

8 вчинення злочину щодо особи яка перебуває в матеріальній службовій чи
іншій залежності від винного

9 вчинення злочину з використанням малолітнього або особи що страждає
психічним захворюванням чи недоумством

10 вчинення злочину з особливою жорстокістю

11 вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного
стану інших надзвичайних подій

12 вчинення злочину загальнонебезпечним способом

13 вчинення злочину особою що перебуває у стані алкогольного сп яніння
або у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих
засобів

2 Суд має право залежно від характеру вчиненого злочину не визнати будь
яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин за винятком
обставин зазначених у пунктах 2 6 7 9 10 12 такою що обтяжує покарання
навівши мотиви свого рішення у вироку

3 При призначенні покарання суд не може визнати такими що його обтяжують
обставини не зазначені в частині першій цієї статті

4 Якщо будь яка з обставин що обтяжує покарання передбачена в статті
Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину що впливає на його
кваліфікацію суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання
як таку що його обтяжує


Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 120 Доведення до самогубства

1 Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство що є
наслідком жорстокого з нею поводження шантажу примусу до протиправних
дій або систематичного приниження її людської гідності карається
обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той
самий строк
2 Те саме діяння вчинене щодо особи яка перебувала в матеріальній або
іншій залежності від винуватого або щодо двох або більше осіб карається
обмеженням волі на строк до п яти років або позбавленням волі на той
самий строк

3 Діяння передбачене частинами першою або другою цієї статті якщо воно
було вчинене щодо неповнолітнього карається позбавленням волі на строк
від семи до десяти років

Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 127 Катування

1 Катування тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або
фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв мучення або
інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу
вчинити дії що суперечать їх волі карається позбавленням волі на строк
від трьох до п яти років
2 Ті самі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб
караються позбавленням волі на строк від п яти до десяти років



Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 129 Погроза вбивством

1 Погроза вбивством якщо були реальні підстави побоюватися здійснення
цієї погрози карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням
волі на строк до двох років
2 Те саме діяння вчинене членом організованої групи карається
позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 135 Залишення в небезпеці

1 Завідоме залишення без допомоги особи яка перебуває в небезпечному для
життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження
через малолітство старість хворобу або внаслідок іншого безпорадного
стану якщо той хто залишив без допомоги зобов язаний був піклуватися про
цю особу і мав змогу надати їй допомогу а також у разі коли він сам
поставив потерпілого в небезпечний для життя стан карається обмеженням
волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк


3 Діяння передбачені частинами першою або другою цієї статті якщо вони
спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки караються позбавленням
волі на строк від трьох до восьми років

Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 136 Ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для
життя стані

1 Ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані
при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан
особи належним установам чи особам якщо це спричинило тяжкі тілесні
ушкодження караються штрафом від двохсот до п ятисот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців
2 Ненадання допомоги малолітньому який завідомо перебуває в небезпечному
для життя стані при можливості надати таку допомогу або неповідомлення
про такий стан дитини належним установам чи особам караються штрафом від
п ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох
років

3 Діяння передбачені частинами першою або другою цієї статті якщо вони
спричинили смерть потерпілого караються обмеженням волі на строк від
трьох до п яти років або позбавленням волі на строк від двох до п яти
років

Уголовный кодекс Украины
Особлива частина


Розділ II ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ Я ОСОБИ


Стаття 145 Незаконне розголошення лікарської таємниці

Умисне розголошення лікарської таємниці особою якій вона стала відома у
зв язку з виконанням професійних чи службових обов язків якщо таке
діяння спричинило тяжкі наслідки карається штрафом до п ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами
на строк до двохсот сорока годин або позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або
виправними роботами на строк до двох років

Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 157 Перешкоджання здійсненню виборчого права

1 Перешкоджання насильством обманом погрозами підкупом або іншим чином
вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним
Президентом України народним депутатом України депутатом Верховної Ради
Автономної Республіки Крим депутатом місцевої ради або сільським
селищним міським головою вести передвиборну агітацію карається
обмеженням волі на строк від трьох до п яти років або позбавленням волі
на строк від двох до чотирьох років
2 Ті самі діяння вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом
виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або
службового становища караються позбавленням волі на строк від трьох до п
яти років

3 Діяння передбачені частинами першою або другою цієї статті що вплинули
на результати голосування або виборів караються позбавленням волі на
строк від семи до дванадцяти років

Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 161 Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової
національної належності або ставлення до релігії

1 Умисні дії спрямовані на розпалювання національної расової чи
релігійної ворожнечі та ненависті на приниження національної честі та
гідності або образа почуттів громадян у зв язку з їхніми релігійними
переконаннями а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення
прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси кольору шкіри
політичних релігійних та інших переконань статі етнічного та соціального
походження майнового стану місця проживання за мовними або іншими
ознаками караються штрафом до п ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або
обмеженням волі на строк до п яти років з позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або
без такого
2 Ті самі дії поєднані з насильством обманом чи погрозами а також
вчинені службовою особою караються виправними роботами на строк до двох
років або позбавленням волі на строк до п яти років

3 Дії передбачені частинами першою або другою цієї статті які були
вчинені організованою групою осіб або спричинили загибель людей чи інші
тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від двох до п яти
років


Стаття 155 Статеві зносини з особою яка не досяглa статевої зрілості

1 Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості караються
обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той
самий строк
2 Ті самі дії вчинені батьком матір ю або особою що їх замінює або якщо
вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки караються
позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Особлива частина

Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ
ОСОБИ

Стаття 156 Розбещення неповнолітніх

1 Вчинення розпусних дій щодо особи яка не досягла шістнадцятирічного
віку караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на
строк до трьох років

Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 167 Зловживання опікунськими правами

Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному
зайняття житлової площі використання майна тощо карається штрафом до п
ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними
роботами на строк до двох років


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 171 Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

1 Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
карається штрафом до п ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на
строк до трьох років
2 Переслідування журналіста за виконання професійних обов язків за
критику здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою
змовою карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або обмеженням волі на строк до п яти років або позбавленням
права обіймати певні посади на строк до трьох років


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 172 Грубе порушення законодавства про працю

1 Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів а також
інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом до п
ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років або виправними роботами на строк до двох років
2 Ті самі дії вчинені щодо неповнолітнього вагітної жінки чи матері яка
має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда караються
штрафом від п ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до п яти років або виправними роботами на
строк до двох років або арештом на строк до шести місяців

Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 173 Грубе порушення угоди про працю

1 Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства установи
організації незалежно від форми власності а також окремим громадянином
або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або
примусом до виконання роботи не обумовленої угодою карається штрафом до
п ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п
яти років або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на
строк до двох років
2 Ті самі дії вчинені стосовно громадянина з яким укладена угода щодо
його роботи за межами України караються штрафом від п ятдесяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на
строк до трьох років



Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 174 Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у
страйку

Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших
незаконних дій карається штрафом до п ятдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або
обмеженням волі на строк до трьох років


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 175 Невиплата заробітної плати стипендії пенсії чи інших
установлених законом виплат

1 Безпідставна невиплата заробітної плати стипендії пенсії чи іншої
установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць
вчинена умисно керівником підприємства установи або організації
незалежно від форми власності карається штрафом від ста до трьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п яти
років або виправними роботами на строк до двох років або позбавленням
волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади
чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
2 Те саме діяння якщо воно було вчинене внаслідок нецільового
використання коштів призначених для виплати заробітної плати стипендії
пенсії та інших встановлених законом виплат карається штрафом від п
ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк до п яти років або позбавленням волі на строк
до трьох років

3 Особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо до
притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату
заробітної плати стипендії пенсії чи іншої встановленої законом виплати
громадянам


Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 176 Порушення авторського права і суміжних прав

1 Незаконне відтворення розповсюдження творів науки літератури мистецтва
комп ютерних програм і баз даних а так само незаконне відтворення
розповсюдження виконань фонограм і програм мовлення їх незаконне
тиражування та розповсюдження на аудіо та відеокасетах дискетах інших
носіях інформації а також інше використання чужих творів комп ютерних
програм і баз даних об єктів суміжних прав без дозволу осіб які мають
авторське право або суміжні права якщо ці дії завдали матеріальної шкоди
у великому розмірі караються штрафом від ста до чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років з конфіскацією всіх примірників творів матеріальних
носіїв комп ютерних програм баз даних виконань фонограм програм мовлення
та обладнання і матеріалів призначених для їх виготовлення і відтворення
2 Ті самі дії якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди
в особливо великому розмірі караються штрафом від двохсот до восьмисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк з
конфіскацією всіх примірників матеріальних носіїв комп ютерних програм
баз даних виконань фонограм програм мовлення аудіо та відеокасет дискет
інших носіїв інформації та обладнання і матеріалів призначених для їх
виготовлення і відтворення

3 Дії передбачені частинами першою або другою цієї статті вчинені
службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої
особи караються штрафом від п ятисот до тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або
обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Примітка Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі якщо
вартість примірників незаконно відтворених чи розповсюджених творів
матеріальних носіїв комп ютерних програм баз даних виконань фонограм і
програм мовлення аудіо та відеокасет дискет інших носіїв інформації або
сума доходу отриманого в результаті незаконного опублікування виконання
показу чи публічного оприлюднення творів комп ютерних програм баз даних
виконань фонограм програм мовлення продажу аудіо та відеокасет дискет
інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний
мінімум доходів громадян а завданою в особливо великому розмірі якщо їх
вартість або сума доходу у тисячу і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян


Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 181 Посягання на здоров я людей під приводом проповідування
релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів

1 Організація або керівництво групою діяльність якої здійснюється під
приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних
обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров ю людей або статевою
розпустою караються обмеженням волі на строк до трьох років або
позбавленням волі на той самий строк
2 Ті самі дії поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх
караються позбавленням волі на строк від трьох до п яти років

Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 182 Порушення недоторканності приватного життя

Незаконне збирання зберігання використання або поширення конфіденційної
інформації про особу без її згоди або поширення цієї інформації у
публічному виступі творі що публічно демонструється чи в засобах масової
інформації караються штрафом до п ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або
арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох
років


Особлива частина


Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА


Стаття 183 Порушення права на отримання освіти

1 Незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь якої форми
власності карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років
2 Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних
навчальних закладах карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років
з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років


Особлива частина


Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ


Стаття 189 Вимагання

1 Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь яких
дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його
близькими родичами обмеження прав свобод або законних інтересів цих осіб
пошкодження чи знищення їхнього майна або майна що перебуває в їхньому
віданні чи під охороною або розголошення відомостей які потерпілий чи
його близькі родичі бажають зберегти в таємниці вимагання караються
обмеженням волі на строк до п яти років або позбавленням волі на той
самий строк
2 Вимагання вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або
службовою особою з використанням свого службового становища або з
погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або з
пошкодженням чи знищенням майна або таке що завдало значної шкоди
потерпілому карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

3 Вимагання поєднане з насильством небезпечним для життя чи здоров я
особи або таке що завдало майнової шкоди у великих розмірах карається
позбавленням волі на строк від п яти до десяти років із конфіскацією
майна

4 Вимагання що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах або
вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого
тілесного ушкодження карається позбавленням волі на строк від семи до
дванадцяти років з конфіскацією майна


Особлива частина


Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ


Стаття 190 Шахрайство

1 Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи
зловживання довірою шахрайство карається штрафом до п ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років
2 Шахрайство вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або
таке що завдало значної шкоди потерпілому карається штрафом від п
ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням
волі на строк до п яти років або позбавленням волі на строк до трьох
років

3 Шахрайство вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з
використанням електронно обчислювальної техніки карається позбавленням
волі на строк від трьох до восьми років

4 Шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою
групою карається позбавленням волі на строк від п яти до дванадцяти
років з конфіскацією майна


Особлива частина


Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ


Стаття 192 Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання
довірою

1 Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання
довірою за відсутності ознак шахрайства караються штрафом до п ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років або арештом на строк до шести місяців
2 Ті самі діяння вчинені за попередньою змовою групою осіб або такі що
заподіяли майнову шкоду у великих розмірах караються штрафом від п
ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк до трьох років

Примітка Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною якщо
вона у п ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум
доходів громадян а у великих розмірах така що у сто і більше разів
перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян


Особлива частина


Розділ XII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ


Стаття 304 Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність у пияцтво у заняття
жебрацтвом азартними іграми карається обмеженням волі на строк до п яти
років або позбавленням волі на той самий строк




Особлива частина


Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Стаття 364 Зловживання владою або службовим становищем

1 Зловживання владою або службовим становищем тобто умисне з корисливих
мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб
використання службовою особою влади чи службового становища всупереч
інтересам служби якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом
правам свободам та інтересам окремих громадян або державним чи
громадським інтересам або інтересам юридичних осіб карається виправними
роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців
або обмеженням волі на строк до трьох років із позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
років
2 Те саме діяння якщо воно спричинило тяжкі наслідки карається
позбавленням волі на строк від п яти до восьми років з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років

3 Дії передбачені частинами першою або другою цієї статті якщо вони
вчинені працівником правоохоронного органу караються позбавленням волі
на строк від п яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з
конфіскацією майна

Примітка 1 Службовими особами є особи які постійно чи тимчасово
здійснюють функції представників влади а також обіймають постійно чи
тимчасово на підприємствах в установах чи організаціях незалежно від
форми власності посади пов язані з виконанням організаційно розпорядчих
чи адміністративно господарських обов язків або виконують такі обов язки
за спеціальним повноваженням

2 Службовими особами також визнаються іноземці або особи без
громадянства які виконують обов язки зазначені в пункті 1 цієї примітки

3 Істотною шкодою у статтях 364 365 367 якщо вона полягає у заподіянні
матеріальних збитків вважається така шкода яка в сто і більше разів
перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян

4 Тяжкими наслідками у статтях 364 367 якщо вони полягають у заподіянні
матеріальних збитків вважаються такі які у двісті п ятдесят і більше
разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Особлива частина


Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Стаття 365 Перевищення влади або службових повноважень

1 Перевищення влади або службових повноважень тобто умисне вчинення
службовою особою дій які явно виходять за межі наданих їй прав чи
повноважень якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом
правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським
інтересам або інтересам юридичних осіб карається виправними роботами на
строк до двох років або обмеженням волі на строк до п яти років або
позбавленням волі на строк від двох до п яти років із позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
років
2 Перевищення влади або службових повноважень якщо воно супроводжувалося
насильством застосуванням зброї або болісними і такими що ображають
особисту гідність потерпілого діями карається позбавленням волі на строк
від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років

3 Дії передбачені частинами першою або другою цієї статті якщо вони
спричинили тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від семи
до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років

Особлива частина


Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Стаття 370 Провокація хабара

1 Провокація хабара тобто свідоме створення службовою особою обставин і
умов що зумовлюють пропонування або одержання хабара щоб потім викрити
того хто дав або взяв хабара карається обмеженням волі на строк до п яти
років або позбавленням волі на строк від двох до п яти років
2 Те саме діяння вчинене службовою особою правоохоронних органів
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років


ЭТО еще не все, остальное позже, нужно еще несколько консультаций с
юристом

В организме Луценко обнаружена "недостача" алкоголя

24/10/2007 15:24:32
Медики не обнаружили в организме лидера блока «Наша Украина-Народная Самооборона» Юрия Луценко следов наркотиков и злоупотребления алкоголем.

Об этом сообщила пресс-служба общественного движения «Народная самооборона».

Исследования, проеденные клиникой «Евролаб», не выявили в крови и моче Луценко следов употребления амфетаминов, антидепрессантов и наркотических веществ, в частности, производных кокаина, героина, канабиотиков и марихуаны, барбитуратов.

Содержание алкоголя в крови - 0,26 промилле при физиологической норме от 0,3.

Луценко отметил, что не считает сдачу таких анализов унизительной процедурой для политики.

«В Европе это распространенная практика, в частности, работники штаб-квартиры НАТО даже здесь, в Киеве, ежегодно сдают этот анализ», - говорит лидер НУНС.

При этом Луценко снова призвал мэра Киева Леонида Черновецкого также сделать такой анализ.


О.П.С. (Приморский район): «Соседка в присутствии знакомых в циничной форме распространяла обо мне ложные сведения, оскорбила меня. Я очень переживаю случившееся. Вот уже более месяца постоянно думаю об этом. Решила привлечь ее к уголовной ответственности, а мне сказали, что теперь отменена уголовная ответственность за клевету и оскорбление. Так ли это?».

ОТВЕТ. Мы разъясняли нашим подписчикам, что с 1 сентября 2001 года вступил в силу новый Уголовный кодекс Украины, которым декриминализирован ряд действий, признававшихся Уголовным кодексом 1960 года преступными. К ним относятся клевета и оскорбление. Клевета - это распространение заведомо ложных, порочащих другое лицо измышлений, а оскорбление - это умышленное унижение чести и достоинства личности, выраженное в неприличной форме.

Однако декриминализация таких действий новым Уголовным кодексом Украины не означает, что за них нельзя привлечь к ответственности.

Вам следует обратиться к адвокату и с его помощью подготовить иск в суд о защите чести и достоинства (статья 7 Гражданского кодекса Украины) и о возмещении морального (неимущественного) вреда (статья 440-1 ГК). В случае доказанности исковых требований суд может обязать ответчика принести извинения, а также с учетом характера действий лица, причинившего вред, физические и моральные страдания, взыскать с ответчика в возмещение морального вреда в вашу пользу не менее пяти минимальных размеров заработной платы (теперь это не менее 1025 гривен).
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї
чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у
зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи. ( Пункт 4 частини
другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від
22.12.2005 )

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в
інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається
судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або
позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка
завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,
а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги
розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової
шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром
цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не
встановлено договором або законом.

Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або
піклувальником

1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були
поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної
особи, яка потребує опіки або піклування.

Стаття 147. Захоплення заручників

.

Стаття 147. Захоплення заручників

І. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищення людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

1. Об'єктом злочину є особиста воля.

2. Об'єктивна сторона його характеризується суспільне небезпечними діями у двох можливих формах: 1) захоплення особи як заручника; 2) тримання особи як заручника.

Заручником є особа, яку захоплює або утримує інша особа, погрожуючи при цьому її вбити, спричинити тілесні ушкодження, вчинити інші насильницькі дії або продовжувати утримувати далі.

Під захопленням особи треба розуміти напад, пов'язаний з й затриманням із наступним істотним обмеженням вільного руху, пересування чи поведінки особи. Гримання особи передбачає насильницьку заборону особі залишати певне місце чи унеможливлення це зробити.

Захоплення може бути таємним або відкритим, із застосуванням фізичного насильства або з погрозою його застосування. Так само фізичним чи психічним насильством може супроводжуватися і тримання особи. Проте захоплення або тримання, поєднані з погрозою вбивства заручника, є кваліфікованим видом злочину, а тому межі погрози, що застосовується при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 147, не можуть бути вищими за погрозу спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Злочин може полягати в захопленні особи з наступним її триманням або тільки у триманні особи. Закінченим він є з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена. Тривалість тримання особи як заручника значення для кваліфікації не має і враховується при призначенні покарання.

Захоплення заручників із числа осіб, що відбувають покарання у виправній установі і наступна злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи про їх звільнення, за наявності інших необхідних ознак злочину, передбаченого ст. 391, утворюють сукупність злочинів і підлягають кваліфікації за ст. ст. 147 і 391.

3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

4. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним.

Оскільки захоплення і тримання особи фактично означають позбавлення її волі, від злочину, передбаченого ст. 146, розглядуваний злочин відрізняється переважно за спеціальною метою, Тут вона може мати альтернативний характер - спонукати родичів затриманого, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до: а) вчинення будь-якої дії (передати зброю, наркотичні засоби, інші речі, транспортні засоби чи гроші, звільнити якогось заарештованого чи ув'язненого, забезпечити безперешкодний виліт за межі країни тощо); б) утримання від учинення будь-якої дії (неприйняття певної особи на ту чи іншу посаду, відмова від укладення угоди тощо).

Вчинення чи не вчинення певних дій адресатом вимоги є умовою звільнення заручника.

Адресатом вимоги можуть бути такі суб'єкти: 1) державна або інша установа, підприємство чи організація (установа виконання покарань, орган виконавчої влади, суд, господарське товариство, банк тощо), у т.ч. іноземні або міжнародні; 2) родичі затриманого або інші фізичні особи (скажімо, його близькі, знайомі); 3) службові особи (про поняття службова особа див. примітки 1 і 2 до ст. 364 і Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК).

5. Кваліфікованими видами розглядуваного злочину є: 1) вчинення його щодо неповнолітнього; 2) вчинення його організованою групою; 3) захоплення або тримання особи як заручника, поєднане з погрозою знищення людей; 4) спричинення ним тяжких наслідків.

Про поняття неповнолітній, організована група, знищення людей див. коментарі відповідно, до ст. ст. 66, 28, 113.

Поняттям тяжкі наслідки у складі цього злочину охоплюються заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у т.ч. таке, що спричинило смерть потерпілого, настання великої матеріальної шкоди, суттєве загострення міждержавних чи міжнаціональних стосунків, серйозне порушення діяльності установ, організацій і підприємств тощо. Умисне вбивство потерпілого за обтяжуючих обставин кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 147 і ч. 2 ст. 115.

Конституція України (cm. cm. 28-29).

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979р. Ратифікована УРСР8 травня 1987р.

Токійська конвенція про злочини та деякі Інші акти, що вчинюються на борту повітряних суден від 14 вересня 1963р. УРСР приєдналась до Конвенції 21 грудня 1987р.

ЦК (ст. 23).

Постанова ПВС № 2 від 26 березня 1993р. "Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі (п.п. 10-11).

Постанова ПВС № 12 від 25 грудня 1992р. "Про судову практикує справах про корисливі злочини проти приватної власності" (п.п. 9, 12).


Уголовное право. Захват заложника

I. ВВЕДЕНИЕ.
В данной курсовой работе рассматривается проблема захвата заложника с точки зрения отграничения этого преступления от похищения человека и незаконного лишения свободы.
О захвате заложника говорится в главе 24 УК "Преступления против общественной безопасности", которая, в свою очередь входит в раздел IX УК "Преступления против общественной безопасности и общественного порядка".
Общественный порядок1 – это сложившаяся система стабильных отношений между членами общества, утвердившаяся как образ жизни в результате воздействия всей системы нормативного регулирования, отражающая идеи социальной справедливости.
О похищении человека и незаконном лишении свободы говорится в главе 17 УК "Преступления против свободы, чести и достоинства личности", входящей в раздел VII УК "Преступления против личности". Конституция РФ среди основных прав человека и гражданина признаёт право на свободу, личную неприкосновенность и охрану личного достоинства.2
Несмотря на то, что эти три вида преступлений относятся к разным главам УК, они, как и любое уголовное преступление, являются общественно опасными, т.е. представляют угрозу для общества. Однако очень важно уметь правильно квалифицировать каждое из этих преступлений, т.к. правильная квалификация имеет очень большое значение как для выявления качественной структуры преступности (а следовательно и для разработки мер по предупреждению и пресечению преступлений), так и для правотворчества (т.к. успехи или трудности в квалификации показывают законодателю степень правоприменительной эффективности уголовно-правовых норм3).
Рассмотрим эти виды преступлений более подробно.

II. ЗАХВАТ ЗАЛОЖНИКА.
Ответственность за захват заложника предусмотрена в ст. 206 УК РФ:
1. Захват или удержание лица в качестве заложника, совершенные в целях понуждения государства, организации или гражданина совершить какое-либо действие или воздержаться от совершения какого-либо действия как условия освобождения заложника, -
наказываются лишением свободы на срок от пяти до десяти лет.
2. Те же деяния, совершенные:
а) группой лиц по предварительному сговору;
б) неоднократно;
в) с применением насилия, опасного для жизни и здоровья;
г) с применением оружия или предметов, используемых в качестве оружия;
д) в отношении заведомо несовершеннолетнего;
е) в отношении женщины, заведомо для виновного находящейся в состоянии беременности;
ж) в отношении двух или более лиц;
з) из корыстных побуждений или по найму, -
наказываются лишением свободы на срок от шести до пятнадцати лет.
3. Деяния, предусмотренные частями первой или второй настоящей статьи, если они совершены организованной группой либо повлекли по неосторожности смерть человека или иные тяжкие последствия, -
наказываются лишением свободы на срок от восьми до двадцати лет.
Примечание. Лицо, добровольно или по требованию властей освободившее заложника, освобождается от уголовной ответственности, если в его действиях не содержится иного состава преступления.
Захват заложника – это такое неправомерное физическое ограничение свободы человека, при котором его последующее возвращение к свободе ставится в зависимость от выполнения требований преступника. Он может совершаться различными способами: тайным, открытым, насильственным, ненасильственным. Насильственный захват должен сопровождаться насилием, не опасным для жизни или здоровья, т. е. не выходить за рамки нанесения побоев или совершения иных насильственных действий, причинивших физическую боль. Разновидностью ненасильственного захвата может являться захват путем обмана потерпевшего. Однако, не исключены случаи, когда удержание лица осуществляется и без его захвата (например, когда представитель власти добровольно становится заложником взамен захваченных).
Удержание лица в качестве заложника означает воспрепятствование лицу покинуть место его пребывания в качестве заложника (обычно содержание его в помещении, которое потерпевший не в состоянии самостоятельно покинуть).
Условием освобождения заложника является требование преступника, обращенное к государству, организации или гражданину, совершить какое-либо действие или воздержаться от совершения какого-либо действия. Требования предъявляются открыто, нередко субъект стремится специально придать их широкой огласке, чтобы вызвать политический резонанс. Это не влияет на квалификацию, однако учитывается при оценке общественной опасности содеянного и вынесении приговора судом.
Оконченным преступление признаётся с момента фактического захвата заложника. При этом не важно, были выполнены условия лица, захватившего заложника, или нет.
Непосредственным объектом этого преступления являются общественная безопасность, а также личная свобода граждан.
Объективная сторона преступления выражается в действиях: а) захвате, б) удержании лица в качестве заложника.
Субъективная сторона характеризуется виной в форме прямого умысла. Обязательным признаком субъективной стороны является специальная цель – понуждение государства, организации или гражданина совершить какое-либо действие или воздержаться от его совершения как условие освобождения заложника.
Субъектом преступления является любое вменяемое лицо, достигшее 14-летнего возраста.
В ч. 2 ст. 206 УК предусмотрены обстоятельства, отягчающие вину.
Неоднократный захват заложника означает, что лицо совершило данное преступление не менее двух раз, если умысел возникал каждый раз заново.
Захват заложника с применением насилия, опасного для жизни или здоровья, означает, виновный использует такое насилие, которое повлекло причинение тяжкого, средней тяжести, а также лёгкого вреда здоровью потерпевшего либо вообще не причинило вреда, однако в момент применения создавало реальную угрозу для жизни или здоровья потерпевшего4.
Захватом в качестве заложника заведомо несовершеннолетнего будет считаться такой случай, когда виновному безусловно известно, что потерпевший не достиг 18-летнего возраста. Также и в случае захвата в качестве заложника женщины, заведомо для виновного находящейся в состоянии беременности, он должен осознавать это обстоятельство.
Захват заложника из корыстных побуждений, означает, что субъект стремится получить какую-либо материальную выгоду или избавиться от материальных затрат.
Захват заложника, совершенный по найму, фактически является разновидностью захвата из корыстных побуждений, в этом случае лицо совершает преступление за материальное вознаграждение по заказу третьих лиц. Т.е., в отличие от предыдущего случая, материальные требования не выдвигаются в качестве условия освобождения заложника.
Согласно ч.3 ст.206 УК, особо отягчающими обстоятельствами этого преступления является деяние:
* совершённое организованной группой;
* повлекшее по неосторожности смерть человека;
* повлекшее наступление иных тяжких последствий.
Для правильной квалификации преступления необходимо установить наличие причинной связи между захватом заложника и наступлением тяжких последствий. Особое внимание следует обратить на то, наступление последствий в виде смерти потерпевшего предусмотрено данной статьёй только в том случае, если эти последствия наступили в результате неосторожных действий виновного. Если же действия, повлекшие смерть потерпевшего были умышленными, то действия виновного квалифицируются по совокупности со ст. 105 УК РФ.
В примечании к ст. 206 УК предусмотрено специальное основание освобождения от уголовной ответственности, если лицо добровольно или по требованию властей освободит заложника и в его действиях не содержится иного состава преступления. Данное примечание имеет очень важное значение, т.к. сохранение жизни и здоровья заложника и его освобождение является наиглавнейшей целью.
Т.к. захват заложника часто принимает международный характер, то задачи по борьбе с этим видом преступлений принимает транснациональный характер. В связи с этим в 1979 г. Генеральной Ассамблеей ООН была принята Международная конвенция о борьбе с захватом заложников, в которой рассмотрены вопросы международного сотрудничества и взаимопомощи в борьбе с захватом заложников.
Эта Конвенция не применяется только в тех случаях, когда преступление совершено в пределах одного Государства, когда заложник и предполагаемый преступник являются гражданами этого Государства и когда предполагаемый преступник находится на территории этого Государства.

III. ПОХИЩЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА.
Данный вид преступлений относится к преступлениям против свободы, чести и достоинства личности и предусмотрен в ст. 126 УК РФ:
1. Похищение человека -
наказывается лишением свободы на срок от четырех до восьми лет.
2. То же деяние, совершенное:
а) группой лиц по предварительному сговору;
б) неоднократно;
в) с применением насилия, опасного для жизни или здоровья;
г) с применением оружия или предметов, используемых в качестве оружия;
д) в отношении заведомо несовершеннолетнего;
е) в отношении женщины, заведомо для виновного находящейся в состоянии беременности;
ж) в отношении двух или более лиц;
з) из корыстных побуждений, -
наказывается лишением свободы на срок от пяти до десяти лет.
3. Деяния, предусмотренные частями первой или второй настоящей статьи, если они совершены организованной группой либо повлекли по неосторожности смерть потерпевшего или иные тяжкие последствия, -
наказываются лишением свободы на срок от пяти до пятнадцати лет.
Примечание. Лицо, добровольно освободившее похищенного, освобождается от уголовной ответственности, если в его действиях не содержится иного состава преступления.
При похищении человека потерпевший лишается возможности по собственной воле определять место своего пребывания. Похищение человека как преступное деяние включает как бы два элемента: похищение и лишение свободы, которые находятся в идеальной совокупности, поскольку похищение одновременно является и лишением свободы. Похищение человека может быть совершено тайно или открыто, либо путем обмана или захвата. Способ может быть и иным - важно установить сам факт похищения.
Лишение человека свободы, например, в собственной квартире или в ином месте, где он оказался по собственному желанию, не образует состава преступления, предусмотренного данной статьей. Такие действия должны расцениваться как незаконное лишение свободы. Исключением являются те случаи, когда родственникам потерпевшего или иным лицам даются ложные сведения о месте нахождения потерпевшего, например, об отъезде в другой город или в другую страну
Срок, в течение которого лицо удерживается после похищения, для данного преступления не имеет значения. Если установлен сам факт похищения, то время удержания может быть от нескольких минут, часов и дней до нескольких месяцев и более. Следовательно, преступление является оконченным с момента похищения человека.
Потерпевшим при похищении может быть любое лицо независимо от возраста, способности осознавать по состоянию здоровья сам факт похищения, социального положения, гражданства, любых иных признаков и качеств, которые могут характеризовать человека.
Субъективная сторона при похищении человека выражается только в прямом умысле, когда виновный осознает, что он похищает человека, действуя вопреки его воле, и желает этого. Прямой умысел характеризуется основной целью - похищение человека, достаточной для признания наличия состава данного преступления, и конечной целью - совершения потерпевшим каких-либо действий, в которых заинтересован виновный. Цель характеризует мотив этого преступления. Чаще всего оно совершается по конкретному мотиву, но могут быть и другие мотивы: месть, карьеристские или хулиганские побуждения, способствование совершению другого преступления и др.
Субъект преступления – вменяемое лицо, достигшее 14-летнего возраста. По мнению большинства учёных, субъектом данного преступления не могут быть: один из родителей (усыновитель) малолетнего при похищении его у другого родителя или из любого иного места, где он находится на законном основании; родитель, лишенный родительских прав; близкий родственник (брат, сестра, дед, бабка), при условии, что все эти лица действовали, по их мнению, в интересах малолетнего, а не в интересах третьих лиц, не состоящих в кровном родстве с малолетним и не являющихся его усыновителями5.
Под применением насилия, опасного для жизни и здоровья похищенного лица (п. "в" ч. 2), понимаются действия, совершенные в отношении потерпевшего как в момент похищения, так и в процессе удержания. Это могут быть любые насильственные действия, которые могли причинить ущерб здоровью потерпевшего или представляли опасность для его жизни в момент насилия, хотя и не повлекли последствий. В случае причинения вреда здоровью эти действия, если они подпадают под признаки одной из статей УК, квалифицируются по совокупности по п. "в" ч. 2 данной статьи и соответствующей статье УК.
Применение оружия или предметов, используемых в качестве оружия, включает и угрозу воспользоваться ими при похищении в случае сопротивления для физического воздействия, причинения вреда здоровью или лишения жизни. К иным предметам, используемым в качестве оружия, следует относить предметы, которые имитируют оружие, а также любые предметы, которыми в представлении потерпевшего ему может быть причинен реальный вред.
При похищении двух или более лиц (п. "ж" ч. 2) возрастает общественная опасность похищения человека. Представляется, что с увеличением числа похищенных лиц должна возрастать строгость наказания в пределах санкции ч. 2 данной статьи.
Так же, как ив случае захвата заложника при причинении по неосторожности смерти потерпевшему при его похищении дополнительная квалификация, помимо ч. 3 данной статьи, не требуется. Однако, если смерть причинена умышленно, это влечёт квалификацию в совокупности со ст. 105 УК.
В примечании к ст. 126 УК предусмотрен специальный случай освобождения виновного от уголовной ответственности в случае добровольного освобождения им похищенного лица и если в его действиях не содержится иного состава преступления. Это даёт похитителю возможность одуматься и освободить похищенного человека, а также может способствовать сдерживанию преступника от совершения дальнейших насильственных действий в отношении похищенного.
Под "добровольным освобождением похищенного" следует понимать действия уже совершившего преступление лица, выразившиеся в том, что оно по собственной инициативе или по требованию родственников либо правоохранительных органов добровольно освободило потерпевшего без предъявления и выполнения последним каких-либо требований. Главное, из чего исходит законодатель, - это спасение жизни похищенного человека, и здесь возможен компромисс (в случае деятельного раскаяния виновного).

IV. НЕЗАКОННОЕ ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ.
Статья 127 УК РФ. Незаконное лишение свободы
1. Незаконное лишение человека свободы, не связанное с его похищением, -
наказывается ограничением свободы на срок до трех лет, либо арестом на срок от трех до шести месяцев, либо лишением свободы на срок до двух лет.
2. То же деяние, совершенное:
а) группой лиц по предварительному сговору;
б) неоднократно;
в) с применением насилия, опасного для жизни или здоровья;
г) с применением оружия или предметов, используемых в качестве оружия;
д) в отношении заведомо несовершеннолетнего;
е) в отношении женщины, заведомо для виновного находящейся в состоянии беременности;
ж) в отношении двух или более лиц, -
наказывается лишением свободы на срок от трех до пяти лет.
3. Деяния, предусмотренные частями первой или второй настоящей статьи, если они совершены организованной группой либо повлекли по неосторожности смерть потерпевшего или иные тяжкие последствия, -
наказываются лишением свободы на срок от четырех до восьми лет.
Под незаконным лишением свободы следует понимается лишение потерпевшего реальной возможности передвигаться в неограниченном пространстве по собственному желанию, запирание в помещении, связывание, насильственное задержание, например, путем угрозы применения оружия и др.
Закон предусматривает строго определенные случаи, когда лицо может быть лишено свободы органом государства: административное задержание, принудительная госпитализация в психиатрический стационар, меры уголовно-процессуального принуждения, уголовное наказание, применяемые в установленном законом порядке. Гражданин вправе задержать другое лицо только при необходимой обороне или при совершении этим лицом преступления, либо в состоянии крайней необходимости. Исключается ответственность и в тех случаях, когда родители осуществляют принудительно-воспитательные меры по отношению к своим несовершеннолетним детям. Всякое иное задержание человека является незаконным лишением свободы.
Непосредственным основным объектом этого преступления является личная (физическая) свобода человека. В качестве дополнительных объектов в ряде случаев выступают безопасность жизни или здоровья человека.
Потерпевшим при незаконном лишении свободы может быть любое лицо независимо от возраста и способности по своему состоянию осознавать сам факт лишения свободы и независимо от любых других признаков и качеств, которые характеризуют человека.
Способом совершения данного преступления является физическое или психическое насилие либо то и другое одновременно или обман. Психическое насилие представляет собой угрозу применения физического насилия к потерпевшему или к его близким, что приводит к подавлению воли потерпевшего и его способности к сопротивлению.
Согласие самого человека на изоляцию в определённом месте исключает состав данного преступления.
Незаконное лишение свободы считается оконченным преступлением с того момента, как потерпевшему стало известно, что он лишен свободы, либо с момента фактического лишения свободы лица, которое в силу малолетства, старости или психического расстройства не в состоянии осознать состояние лишения свободы. Однако, в случае, если промежуток времени, на которое лицо было ограничено в свободе, незначителен может рассматриваться вопрос о малозначительности деяния, и в этом случае оно не рассматривается как преступление (в соответствии с ч.2 ст.14 УК РФ).
Субъективная сторона лишения свободы характеризуется только прямым умыслом, когда виновный осознает, что он незаконно лишает свободы другого человека, и желает этого. Мотивом при незаконном лишении свободы может быть корысть, месть, способствование совершению другого преступления, хулиганские и другие побуждения.
Субъектом преступления может быть только частное лицо, достигшее 16-летнего возраста и признанное вменяемым. Должностные лица за незаконное лишение свободы несут ответственность как за злоупотребление должностными полномочиями, превышение полномочий или за преступления против правосудия (ст. 285, 286, 301, 305 УК). В этих случаях основным критерием разграничения с преступлениями, связанными с незаконным лишением свободы, служит субъект преступления - является ли он частным или должностным лицом.
Незаконное лишение свободы, явившееся следствием похищения человека, должно квалифицироваться как составная часть этого преступления по ст. 126 УК.
Рассматриваемое преступление является смежным с похищением человека, поэтому законодатель не случайно говорит о незаконном лишении свободы, не связанном с похищением человека. Однако, в отличие от похищения человека, это преступление совершается без перемещения человека из одного места в другое вопреки его воле.

V. ОТГРАНИЧЕНИЕ ЗАХВАТА ЗАЛОЖНИКА ОТ ПОХИЩЕНИЯ ЧЕЛОВЕКА И НЕЗАКОННОГО ЛИШЕНИЯ СВОБОДЫ.
Подводя итоги вышесказанному можно сделать следующие выводы об отграничении захвата заложника от похищения человека и незаконного лишения свободы.
Похищение человека отграничивается от захвата заложника по следующим признакам:
1) Факт захвата и насильственного удержания потерпевшего, а также содержание предъявляемых требований в случае похищения не афишируется.
2) Требования выкупа, адресованные его близким, осуществляются тайно от других лиц, а тем более от гос. органов.
3) Зачастую не афишируется местонахождение похищенного.
4) Круг лиц, к которым предъявляются требования субъекта, как правило, ограничен (сам похищенный, его близкие родственники, друзья).
Признаки, отличающие захват заложника от незаконного лишения свободы:
1) Согласие самого человека на изоляцию в определённом месте исключает состав данного преступления.
2) Субъектом незаконного лишения свободы может быть только частное лицо, достигшее 16-летнего возраста. Должностное лицо за незаконное лишение свободы путём использования своего служебного положения несёт ответственность по ст. 286 (превышение должностных полномочий) либо при наличии соответствующих признаков – по ст. 301 (незаконные задержание, заключение под стражу или содержание под стражей) или ч. 2 ст. 305 УК РФ (вынесение заведомо неправосудных приговора, решения или иного судебного акта).
В общем можно сделать следующие выводы: захват заложника отличается от похищения человека и незаконного лишения свободы по направленности преступления. При захвате заложника главной сферой посягательства выступает общественная безопасность, а в случае незаконного лишения свободы и похищения человека – свобода личности.
Лишение свободы при захвате заложника является не целью, а средством достижения цели преступника. Ради достижения этих целей сам факт захвата и предъявляемые при этом требования не только не скрываются, а, напротив, выступают средством понуждения государства, организации, физических и юридических лиц к выполнению требований субъекта.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
> Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций/Издание 2-е
> Российское уголовное право. Общая часть: Учебник. – М.: издательство "Спарк", 1997г.
> Российское уголовное право. Особенная часть: Учебник / Под ред. М.П. Журавлёва и С.И.Никулина.
> Конституция РФ.
> УК РФ, 1997 г.
> Комментарий к УК РФ под общей редакцией Ген. Прокурора РФ профессора Ю.И.Скуратова и Председателя Верховного Суда РФ В.М.Лебедева, 1998 г.
> Международная конвенция Генеральной Ассамблеи ООН "О борьбе с захватом заложников", 1979 г.

1 Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций/Издание 2-е
2 ст. 21,22 Конституции РФ.
3 Российское уголовное право. Общая часть: Учебник. – М.: издательство "Спарк", 1997г.
4 Российское уголовное право. Особенная часть: Учебник / Под ред. М.П. Журавлёва и С.И.Никулина.
5 Комментарий к УК РФ под общей редакцией Ген. Прокурора РФ профессора Ю.И.Скуратова и Председателя Верховного Суда РФ В.М.Лебедева, 1998 г.
20

Юридическая_практика, чудо, ты что такое?

Юридическая_практика, ШЯЧЛО, ПОПЯЧТСА!!!!1 ТЫ ИЗ КАКОЙ ПАЛАТЫ??7 НАВЕРНОЕ МЫ СОСЕДИ!!!!1 ДАВАЕ ДРУЖИТЕ!!!!!1

Fritz_Schwarz, а говорил - в чудеса не веришь

"И - боже вас сохрани - не читайте до обеда советских газет. Пациенты, не читающие газет, чувствуют себя превосходно. Те же, которых я специально заставлял читать "Правду", - теряли в весе"..

про экстрасенсов. бывает. но редко.. еще реже - в СМИ и шоу-бизнесе.

про Сережу.. такая неопреленность-неточность просто подразуемевает верить-надеяться.. ждать.