Зупинка навдачу, не наше прокляття...

Навіщо чекати, коли за вікном

Ідуть непрестанні дощі...

Навіщо ковтати колеса з вином

Якщо поряд зі мною не ти

Лишатись рішучіх моментів утрати...

Лишитись всього, навіть вічного сна

Навіщо нам  жити, навіщо кохати,

Коли ми не коштуєм навіть рубця...

Навіщо, скажи, нам шукати свободи

Якщо ми не знаєм її

Навіщо нам бути, ми бруд зі спільноти

На вищім ганбливім столбі...

Тонути в болоті, маратися в крові

Шукати легкії шляхи

Ми тількі лялькі в нашіх сивій хворобі

Хворобі під назвой життя