[200x301]
Люблю тебе як ранок ніжно
І так ласкаво мов вона
Хотіла доторкнутись й зникла
А за вікном уже зима…

Холодність серця гріє звук
Мелодій незабутніх
А пам’ятає серце тонкість губ
В спомині не відчутних

Трима в руці я сонце знов
Кричу, що дам нове життя
Благаю дати тиск у кров
Лечу повільно в небуття

Там буде краще, мир і дім…
Сім’я, самотність миті,
А тіло ломить, гуде грім -
Буремність мрій вмира у нім…

А я люблю тебе, і вкрай
Я намалюю звук троянди
Яка впаде на мій кришталь
І розіб’ється в марені легенди…

Я витримаю, дивлячись у не блаженні очі
Я буду зверху над усім
І пробуду біля тебе недоспані ночі
Я люблю тебе, висото, самотніх мостів..)