Нашла этот стих оч давно...тронул очень сильно, попал в период..вот сейчас взяла,буду работать над ним,чтоб прочитать на зачете по сцен речи, как один из нужных пунктов.

я не люблю тебе , - о ні!
не та вже кров по жилах грає:
побачусь - не горю в огні,
не бачусь - не помираю.

а тільки радісно мені,
коли про тебе я згадаю,
що думи в нас живуть одні,
що я твої печалі знаю.

благословляю я той час
і пам"ятать навіки мушу,
коли у перший тільки раз
заглянула в твою я душу.

так темно в тій душі було,
такі там ворушились муки,
що разом серце я своє
передала до тебе в руки!

я мук твої не може знать
не можу дать тобі забуття,
з тобою можу лиш страждать
та розділять твоє почуття...

ми наче двоє тих сліпців,
що степем десь собі блукають:
їм легше, як вони у двох
шляху незнаного шукають.

перебираючи життя
я сповідаюсь перед собою:
усі мої думки чуття,
гріхи - проходять всі юрбою.

за ті картаю я себе,
за другі плачу, червонію,
за ті - радію, лиш одне
і досі я не зрозумію.

і називаючи усіх,
я не найду йому названня,
але воно чистіш, ніжніш
і краще самого кохання.