Здається все більш-менш відомо... ти маєш цілі, наміри, мрії, а головне ти маєш бажання до чогось...або до когось... Але в одну мить все летить шкереберть і ти не розумієш нічого, не знаєш, чого тобі не вистачає, не маєш впевненості в сьогоднішньому вечері, не говорячи вже про завтрашній день. Може насправді нічого і не сталося, по крайній мірі нічого такого, щоб дійсно тебе заціпило, образило чи повергло тебе в смуток, але тим паче тобі не по собі, ти вдивляєшся вперед і не бачиш нічого. Життя здається безбарвним та безглуздим, а твоє існування невиправданим. В такі хвилини ти запитуєш себе – що далі? Чому саме так? Хто в цьому винен? Тобто займаєшся самоїдством... Якось безглуздо... і ні до чого...