[400x390]
склад
Юрко Лаврін – мікрофон
Лідер команди, улюбленець львівських дівчат, попри це старається не зраджувати іміджу скромного й незайманого хлопчика. Любить одягатися в "Адідас", Анджеліну Джолі, маму, тата, брата і сестру. Окрім "Верховної зради" брав у часть у проекті Олега "Джона" Сука "Є!", співав разом з Юієм Покальчуком. Корифей.

Тарас Рибка – бас-гітара
Музичний мозок гурту, автор переважної більшості мелодій. Текстів не пише. Геній бас-гітари, примочок і стаканів. На репетиціях серйозний і вимогливий, на концертах з дредами і кульчиками. Мріє мати секс з Брітні Спірс, при цьому щоб вона співала "Ай сіньк ай дід іт егейн" голосом Розенбаума. Неодружений.

Вітя Нагорний – гітара
Найвідповідальніша людина в групі. Хімік, а тому до всього шукає раціональний підхід. Фанат Че Гевари, націоналіст, анархіст і комуніст в одній особі. Брав у часть в штурмі омонівців у місті Києві 9 березня 2001 року, але до цюпи так і не потрапив. Мріє заробити гроші і купити собі багато надувних кульок. Неодружений.

Денис "Дісі" Столяров – барабани
Прийшов до "Верховної зради" останнім, можна сказати, врятував команду від розпаду, бо спочатку вона майже рік обходилася без ударника. До того грав у містичній групі "Дежавю". На якомусь форумі хтось написав, що Діся – найоригінальніша людина в гурті. Чесно кажучи, так воно і є. Неодружений.

Федір Іванович – друга гітара
Прийшов до команди ще останнішим, додав у групу другу гітару, зайвих дві руки, пісюн і мозок. Як і всі нормальні мужики, любить шполькати Афродіту. Брат Фуфленса, духовний. Фанат палаючих цепелінів, але то не правда. Закінчив духовну семінарію по класу ксилофону. Не користується радіотелефоном.

а було все так...
Вибухонебезпечна п'ятірка "Верховна зрада" зародилася у Львові, де й продовжує активно діяти дотепер. Серед своїх колег по рок-цеху вона вирізняється цілеспрямованою позицією, поміркованим патріотизмом, безкомплексністю та безкомпромісністю – саме це дозволило групі завоювати популярність у музичному середовищі рідного міста та за його межами.

Назва "Верховна зрада" з'явилася всього за півгодини до прем'єрного виступу – в клубі-кафе "Лялька". Тоді ж відбувся перший скандальчик, про який навіть написали у газетах – група споганила виступ хед-лайнерів концерту "Без Цукру", бо публіка вимагала "ВЗ" на сцену.

Наступний вихід також ознаменувався ексцесом – через заборону керівництва Палацу культури імені Гната Хоткевича, де відбувався концерт, використовувати у піснях ненормативну лексику (простіше кажучи, матюки), Лаврін на ходу заміняв усі негарні слова в текстах словом "суркіс!". Публіку це завело, проте організаторів не задовільнило – зрадівців попросили геть вже після першої композиції.

Надалі команда зарекомендувала себе як активний учасник рок-концертів у Львові та за його межами. У їх активі – виступи в тій же "Ляльці" та "Фірі", де розгромили найбільшу кількість апаратури за всю історію рок-клубу. Група двічі брала участь у фестивалі "Тарас Бульба" в Дубному, є дипломантом черкаського фестивалю "Золотий дощ".

В історії групи були різні епізоди: від побоїща з агресивно настроєними пацанчиками під час невдалої спроби організувати рокотеку в кафе лісо-технічного університету до повного фурору на фестивалі "Rейвах" у Тернополі, де "ВЗ" чудово спрацювалася з відомим київським художником-перформенсистом Геннадієм Гутгарцом. Зрештою, якщо треба, команда може влаштувати перформенс і самотужки. Під час одного з виступів у "Ляльці" хлопці вийшли на сцену в масках наших коханих політиків.

Восени 2003-го "Верховна зрада" посіла друге місце у номінації рок-музика на легендарній "Червоній руті". Перший сольник було відіграно того ж року в київському кнайп-клубі "Купідон". Наступного року гурт стає фіналістом фестивалю "Інший вимір", а також бере участь у фестивалі протестної музики "Прорив" у Рівному. Також виступали в Івано-Франківську та Кам'янці-Подільському.

Щодо самої кухні, то слова пісень пишуть переважно Лаврін або Вітя, рідше хтось з друзів чи класиків, як от колишній мер Львова Василь Куйбіда. Втім, автором текстів "ВЗ" може стати будь-хто – від Бенні Бенассі до адміністратора їхнього офіційного сайту. Тематика текстів чітка й цілеспрямована: соціальні проблеми, бідність у державі, наша славна влада. Хлопцям подобається місія за допомогою іронії, а то навіть сарказму, привертати увагу публіки до повсякденних проблем, чого більшість у своїй творчості стараються уникати.

Якщо після прочитаного у вас виникло бажання прослухати пісні "Верховної зради", можете скачати їх з сайтів www.rock-therapy.kiev.ua та www.rock.lviv.ua. Чекаємо вас на наших концертах, і не тільки у Львові – гурт з задоволенням відгукнеться на запрошення виступити в будь-якому місті України та далекого зарубіжжя.