[показать]
Спецкорр Асириса уважает «Зеркало Недели»,хотя и не всегда и не во всем
Соглашается с мнением Влиятельного украинского СМИ( и это нормально,братец ,не всегда…да еще иметь свое обоснованное мнение. Это не шутка времен «застоя»: «у меня есть свое мнение, но
Я с ним не согласен!»)
В чем всегда я не только согласен ,но и
Поддерживаю «ЗН» ? Ни разу спецкорр
Асириса не видел в «ЗН» явную или скрытую пропаганду национализма в культуре !Более того, именно «ЗН»
Из номера в номер половину своего пространства отдает творцам и деятельным созидателям сегодняшней
Цивилизации их трудностям,проблемам,маленьким победам .Когда спецкорр Асириса на вопрос Цитаты Яндекс «кто будет голосовать за Президента Украины ?» прохрипел ответ «…тот ,кто выживет!»
[http://www.livejournal.com/editjournal.bml?journal=osiris_correspo&itemid=19126]
то не из пальца зеленого высасал «порочащие сведения» ,а обобщил и
отфильтровал то немногое ,но очень серьезное и ответственное, что есть в
наших СМИ и знаем мы сами.
Психика наша, Бог наш, уберегает нас
От ежедневного взгляда в реальность, отличающуюся от сиропообразного экрана и пустых законов, не защищающих
Нас от смерти каждый день. Буду цитировать сегодня «ЗН» по Национальному Вопросу в двояком смысле:1.нет в цивилизации современной
Национализма ,как прогрессивной силы. Нет. Было ,когда освобождались.
Но 16 лет подряд винить прошлое и ничего не делать?
2.Национальная проблема и идея с точностью до наоборот: Спасти народ ,возродить созидательные силы и общественные механизмы ,объединяющие в созидании. А не разделяющие в печали о безвременно погибших.
Цитирую статью в «ЗН» 2003 г
Ю.Виленский,Ю.Кудиев. «На Терезах Обовязку»(фото коллектива лабаратории
И.Трахтенберга взято тоже из статьи)
«На этой улице подростком...» І ось уже багато років, у щоденному видноколі, йдучи зеленими меридіанами Києва, відомий вчений-токсиколог і гігієніст Ісаак Михайлович Трахтенберг вдивляється в обриси своєї рідної Тарасівської, і ностальгія спогадів полонить його. Ці зустрічі наче визначені сюжетами самого життя. Річ у тому, що Інститут медицини праці, де професор керує лабораторією промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин, міститься на вулиці Саксаганського, 75, у проміжку між Тарасівською та Паньківською. Меморіальна дошка на примітному в історії Києва будинку нагадує, що тут працював знаменитий терапевт М.Стражеско. У дореволюційні роки тут містилася Маріїнська громада сестер милосердя і, власне, сама вулиця називалася Маріїнсько-Благовіщенською. До речі, нещодавно в будинку, який багато набачився в парадоксальному двадцятому столітті і зберіг над фасадом скульптурні
Принаймні на Тарасівській жили славетні поети. Пам’ятні знаки свідчать про вічну присутність у цьому списку Лесі Українки, Анни Ахматової, а потім нашого сучасника Семена Гудзенка, який став віршотворцем на війні й напророчив собі самому сумним рядком «Ми не від старості помрем, від ран старих помрем», що фронтові поранення не минаються безслідно... Але жили тут і знамениті лікарі — один із колосів української хірургії Микола Маркіянович Волкович, видатний невролог Борис Микитович Маньковський, маститий уролог генерал Андронік Архипович Чайка. До цієї славної медичної когорти належить й Ісаак Трахтенберг.
обрСтудент опинився серед довольців, що стали на захист міста. Медінститутські бригади копали окопи і будували укріплення. 12 липня на підступах до Києва розгорнулися бої. Ворога було зупинено, але всі розуміли, що становище стає дедалі серйознішим. Медаль «За оборону Києва» І.Трахтенберг, як і решта учасників тих подій, одержить уже по війні.
Знову евакуація. Інститут опиняється в Челябінську. Щоб повернутися в Київ відразу ж після його визволення. Тут, у рідних стінах, вихованець лікувального факультету Трахтенберг одержує 1946 року диплом із відзнакою. Ціла епопея, про яку він через десятиліття
Так з ініціативи київського дослідника з’явилася колективна монографія «Питання промислової та сільськогосподарської токсикології». Не зайве нагадати, що серед її авторів були такі відомі гігієністи, токсикологи й профпатологи, як Н.Лазарєв (Санкт-Петербург), Е.Дрогічина (Москва), С.Ашбель (Нижній Новгород), а разом із ними й найвизначніші українські знавці проблеми Л.Медведь, Г.Шахбазян, Ю.Каган.
Подальша розробка бачиться тим паче виправданою, коли взяти до уваги, що різноманітні хімічні сполуки й зараз продовжують забруднювати виробниче та природне середовище в багатьох регіонах України, яке в низці випадків погіршується техногенними аваріями й катастрофами, особливо в промислових областях. Хімічна експансія, за даними вченого та його колег, торкнулась і традиційно «чистих» регіонів. Так, «на підприємствах Кримського півострова накопичилося на 1991 рік 9627,2 тис. тонн токсичних відходів, зокрема 61,6 тис. ртутних ламп. Утилізується ж менше половини відходів».
.Трахтенберг та його колеги у числі перших виявили загрозу для здоров’я робітників Нікітівського ртутного рудника в Донбасі, запропонували ефективні профілактичні заходи. Техногенна катастрофа в Чернівцях, потім невідомий хімічний монстр у Первомайську...
У трьох томах постають образи А.Райкіна й С.Параджанова, В.Некрасова й Л.Вишеславського, М.Бажана й Г.Кіпніса, Є.Гофмана (до речі, його родича) й Р.Балаяна, В.Куніна й В.Криштофовича та інших відомих діячів культури. Із багатьма з них Ісаак Михайлович був близько знайомий. А чого варті автографи на подарованих книжках. Ми бачимо слід руки Бориса Патона й Миколи Амосова, Володимира Фролькіса та Єфрема Ліхтенштейна, Костянтина Кульчицького та Євгена Скляренка, Івана Дзюби й Петра Толочка.
(Вопрос спецкорра Асириса Читателю:
На каком языке общались и писали совместную монографию украинцы,русские,евреи,армяне
немцы,поляки,азербайджанцы ?
На языке культуры, взаимного уважения к культуре и языку друг друга –конструктивный интернационализм культуры ,науки, цивилизации !!)
Поклонимся ушедшим с благодарностью и посмотрим друг на друга со взаимным уважением -нам есть что строить вместе !
Всю статью смотри в Архиве «ЗН»
[http://www.zn.kiev.ua/nn/show/468/43660/] за 2003 год. Так ты, братец , всего за
4 года позволил из себя сделать националиста? И за тебя и без тебя решают
какие книги читать, кого любить и ненавидеть, чьи ракеты ставить с ядерными боеголовками на границе с Россией ,но задницей, типа ,потому ,что мордой железной они ,как бы, на Иран смотреть будут ?!