Здавалося,в цієї ночі не буде кінця...ноги вмирали страшною смерттю самогубця який повісився але не досить міцно затягнув мотузку...алкоголь покинув голову залишивши там лише смуток і тишу...будь-який звук роздратовував...пишу повідомлення...янголу...про те що єдине місце де я зараз хочу опинитися-це місце поряд з ним...
по дорозі від бару до таксі якийсь представник Української діаспори подарував 3 сигарети "парламент"...цей рідний,такий знайомий присмак улюблених сигарет схвилював до сліз...
діставшись ліжка чомусь не могла навіть провалитися в рятуючий сон...розмовляла з подругою...а в душі боялася заснути і не прокинутися...почуття страху смерті...
о 10 годині ранку ми чомусь прокинулися...вирішили їти на пляж...дісталися його о 3...
Ноги наче мрець якого довго возили по лікарні і який декілька разів падав на підлогу,морозився в морзі і якого нарешті поховали...Мозок нагадує мокру серветку...думок.нема...читаю Бегбедера...сплю...палю...знову читаю...
[200x230]