Як рідко наша сім'я збирається разом... Я просто не можу згадати коли це було останній раз... Хоча ні, пам'ятаю: у брата на весіллі. Але це зрозуміло. А щоб так просто...
Вчора ми всі разом, я, батьки, 2 брати і невісточка, їздили в Козятин, до бабусі і дідуся. До нас ще приєдналась наша тіточка з чоловіком. Тобто не знаю впергше за скільки років ми от-так ось зібрались всі разом і класно посиділи, поспілкувались, позгадумали різне. Думаю Ларочкі, нашій невісточкі, було цікаво послухати різні історії про наше дитинство, яким був Вітя, її чоловік. Нам теж було цікаво послухати ще раз ці розповіді, подивитись старі фотографії де ми ще маленькі, де малі наші батьки і навіть молоді бабуся і дідусь. Було цікаво порозмовляти на різні теми про минуле Україне, про сучасне, різні історії з життя знайомих і не знайомих нам людей. Класно... Я тільки ввечорі відчула на скільки я все ж таки стомлена. Адже я ще не спала нормально від НР. В поїзді я не можу спати. А коли приїхала додому встигла лише прийняти ванну і щось там трохи поїсти і ми поїхали в Козятин. Я так не хотіла нікуди їхати... Так хотілось відпочити... Але я рада, що поїхала. Все таки це дуе класно, коли родина збирається разом!