Ох, що на душі і в думках твориться... Така каша! Здається тільки що здавалось, що все добре, а зараз так якось жахливо стало... Не можу ні про що думати,нічого робити... Якось так неприємно.... Гидко... Таке враження, що десь замастилас...
Як добре що я це зробила і про все дізналась Як добре що він відкрився моїй Ілонкі! Що я тепер все знаю... Мені не приємно, але це все на краще. Правда не знаю як буду тепер з ним спілкуватись... Так щоб не видати себе... Але якось зможу... Зараз такий емоційний стрес! Але завтра, після завтра все пройде... Я зможу думати тверезо і не нароблю помилок. Головне встигнути зробити це раніше ніж він...
А ще цікаво як він після цього буде зі мною спілкуватись?....